Це процес косіння трави на сіно. Був важливою справою в житті селянина, бо сіно заготовляли на зиму для худоби, пов’язуючи з ним зимове благополуччя для родини. Косовиця – надто важка й відповідальна робота. За короткий час потрібно було скосити й згребти траву, достатньо підсушити її (при частих літніх дощах) і звезти до обійстя. Тому,

У багатьох регіонах України у перші дні Петрівки (у деяких регіонах це робили на третій день Трійці) організовували хресні ходи до водяних об’єктів: річок, озер, криниць, джерел та навіть бродів драговин. Називалося це обрядове дійство – «ходіння на воду».         Напередодні Зелених свят селяни організовували толоку: чоловіки йшли до гребель, очищали їх від непотрібної зарості

     Камча́тний  Вале́рій Григо́рович народився  13 червня 1955 року у місті  Лебедині, Сумської області (нині Лебединська міська рада, Сумського району, Сумської області). Після закінчення школи  вступив до Харківського політехнічного інституту, який успішно закінчив у 1978 році, пізніше, як один з успішних випускників інституту, став членом Правління громадської організації «Асоціація випускників Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Після закінчення

Із Зеленими святами тісно пов’язаний один з найоригінальніших постів – Петрівка. Припадає він на другий після Трійці тиждень і триває до Петра (12 липня). Ці запусти можуть бути або короткими, або довгими, – залежно від того, ранніми чи пізніми випали Великдень та Трійця. Найкоротший триває вісім днів, а найдовший – сорок два дні.      Встановлення

За народними віруваннями, першого дня Петрівки завершуються Русалії, тому в цей день народ проводжав русалок, нявок та мавок. Ця обрядодія називалася Розиграми чи просто Проводами русалок. Ці дійства тісно пов’язані з Зеленими святами і символізували проводи весни та завершення вершини біологічного розвитку природи. В цей день намагалися не працювати, особливо остерігалися полоти, бо нариватиме пальці.