І знову до Лебединського краєзнавчого музею на виставку «Палітра творчості Івана Маліча» завітали нові відвідувачі! Картини вразили своєю різноманітністю зображуваного, шуканням новаторства в мистецтві, своєю власною палітрою, образністю, любов’ю до рідного навколишнього світу, прагненням творити для народу живописну картину добра, де душа і серце переплітаються у формах і барвах. У кожній картині – глибокий

Чудова виставка картин Івана Маліча «Палітра творчості Івана Маліча» в Лебединському краєзнавчому музеї продовжує вабити відвідувачів своєю красою та неповторністю.      Помилуватися живописними полотнами завітали начальник відділу культури і туризму Світлана Циханська та співробітники Лебединського будинку культури. І знову – емоції та враження… Як зазначила Світлана Юріївна: «Роботи Івана Федоровича є щедрим золотим промінчиком у

Малювати  картини руками не можна, Лише серцем, що б’є у душі… В тій, де мешкає дивний художник, Що натхнення черпає в собі.       Саме цими рядками  була  відкрита   в Лебединському краєзнавчому музеї  виставка «Палітра творчості Івана Маліча», присвячена  пам’яті визнаного класика міського пейзажу, автора двох автобіографічних нарисів «Дороги, политі кров’ю» і  «Жага життя» та збірки

23 січня співробітники Лебединського краєзнавчогомузею взяли участь у онлайн-заході “Убезпечення фондів та пам’яток культурної спадщини від вологи. Швейцарська технологія БіоДрай”.     На заході були висвітлені проблеми, які постали перед об’єктами культурної спадщини з початком війни, а саме в контексті надійного убезпечення фондових сховищ та експонатів від надмірної вологості, підвищення стійкості будівель до зовнішніх факторів (вибухових хвиль,

Сьогодні відзначаємо 105-ту річницю Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Від Сяну до Дону, з Карпат і по Кавказ…        Українські науковці та громадські діячі почали обстоювати ідею національної єдності України вже у ХІХ столітті, коли наукові дослідження та переписи населення окреслили етнографічні межі території проживання українського народу. Саме завдяки цим знанням українські інтелектуали осмислили і чітко сформулювали соборницьку ідею єдності всього українського