Свято на честь великомученика Димитрія Солунського. З часів Київської Русі з днем пов’язується обряд поминання померлих – так звана Батьківська (дідівська, родинна чи пам’ятна) поминальна субота. Вона припадає на останню напередодні Дмитра суботу; щоправда, у деяких випадках може відзначатися і пізніше.

       У народі цей присвяток називали просто Дмитровим днем чи Змитром і вельми шанували, оскільки за народною уявою, святий Дмитро замикає ключем землю і надає право господарювати на ній зимі. Цей ключ він начебто тримає при собі аж доки за ним не приїде верхи на білому коні весняний Юрій (23 квітня). В одній із давніх галицьких колядок, зокрема, мовиться:

У святого Дмитра труба зі срібла,

А в святого Юра труба з тура.

А як затрубив же святий Дмитро,

То й покрив зимою всі гори біло.

Святий Юрій як же затрубив,

Всю кригу розбив, дерево розвив.

       Колись після Дмитра вже заборонялося ходити у свати, адже скоро настане Пилипівка (Різдвяний піст) і молодята не встигнуть одружитися. З цього приводу існує чимало цікавих прислів’їв: «До Дмитра дівка хитра, а після ще хитріша; …а після Михайла (8 листопада) хоч за попихайла; …а по Дмитрі лавку витри; …а після Дмитра такий-сякий був, щоби хліба роздобув; …а по Дмитрі хоча б за старця, аби не остаться» чи «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі стріне собаку та й питає: «Дядьку ви не з сватами?».

       В зв’язку із погодними умовами молодь остаточно перебиралася до осель на свої традиційні дозвілля, з цього приводу казали: «З Юрія хороводи, а з Дмитра вечорниці».

      На Поліссі з Дмитром пов’язані й завершальні обряди тваринників, адже з цього дня не вигонили на пасовиська навіть корів. Господарі остаточно розраховувалися з пастухами, а останні врочисто святкували завершення сезону.

       На Буковині цього дня намагаються посадити бодай одне деревце – «бо Дмитро фрукту любить».

       Отже, Дмитрів день був кінцем сезону тваринників та садоводів, завершенням весільних сватань і ознаменовував прихід пізньої осені. До цього свята селяни повинні були остаточно приготуватися зустрічати холодну пору року – білосніжну зиму.

      В цей день в народі примічали:

• Як на Дмитра багряна зоря, то варто чекати вітру.
• Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не скоро буде зима.
• Як випав сніг – весь листопад буде холодним та морозним.
• Якщо на Дмитра дощ, то на Введення (4 грудня) снігу буде по коліна.
• Замерзла земля і дме холодний вітер – снігу не буде до Нового року.
• Дмитро зі снігом – буде пізня весна; холод і сніг – на пізню та холодну весну; а як відлига – то зима буде тепла, а весна рання.
• Як на день святого Дмитра сніг – сніг буде і на Великдень, а як без снігу – і Пасха буде теплою.
• Поки лист з вишневих дерев не опаде, осінь не піде.

Тож, хоч вірте, хоч перевірте…