30 березня православні християни відзначають День преподобного Олексія

Вважається, що у цей день приходить справжнє тепло, і зима остаточно поступається місцем весні. Тож, у народі це свято називають Теплий Олексій (Олекса).

      Згідно з писанням Преподобний Олексій жив у IV-V столітті в Римі. Народився в багатій римській родині, його батьки були благочестивими християнами, допомагали знедоленим. Вони знайшли йому наречену зі шляхетної родини, однак, у ніч після вінчання Олексій покинув свій дім і відправився відвідувати прощу по території сучасних Туреччини та Сірії.

Батьки Олексія відправили слуг в Едесу на пошуки сина, проте він так змінився, що вони подали йому милостиню, але не впізнали. Так Олексій прожив 17 років.

     Чутка про святість Олексія широко поширилася по всій Сирії. Більш того, едеському церковному сторожу сама Пресвята Богородиця вказала на Алексія як на святого, йдеться в писаннях.  Якось з’явилася паламареві цього храму Божа Матір і звеліла знайти на вулиці жебрака на ім’я Олексій та завести його всередину. А ще назвала його чоловіком Божим. Багато людей дізналися про праведника і почали його шанувати. Тоді Олексій вирішив відправиться в місто Тарс, однак,  корабель потрапив у шторм. Через якийсь час його прибило до берегів Італії. Тоді прочанин відправився в отчий дім. Там його теж не впізнали, але дозволили залишитися жити. Він жив у комірчині під сходами, і до нього був приставлений слуга, якому було наказано годувати мандрівника їжею з хазяйського стола. При цьому,  Олексій постійно дотримувався посту і щодня молився. Так він прожив ще 17 років. В один прекрасний день під час недільної літургії в соборі святого Петра глас Божий вказав присутнім, що потрібно знайти людину «яка помолиться про Римі і весь народ його». Коли Олексія знайшли, він був мертвий. Обличчя покійного сяяло, а в руці у нього був якийсь сувій. Після його смерті знайшли біля нього записку з його справжнім ім’ям та описом життя. Поховали в Римі.

     Свято є не тільки релігійним, а й також народним. З цим днем пов’язано безліч заборон та прикмет, які збереглися донині.

       Якщо цього дня погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічник виносить вулики з бджільника, замовляє бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, молиться, щоб  Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду, тоді розкриває дверцята, і бджоли роблять перший обліт. Кропить їх освяченою на Стрітення  водою, промовляючи:”Теплий Олекса випускає бджіл на весну”. Якщо ж сніг не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічник іде в бджільник, торкає рукою вулики і каже: Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть, не лінуйтесь, приносьте густі меди і рівні воски, і часті рої Господу Богу на офіру, а господареві на пожиток”. Крім того, пасічник молиться, щоб Бог послав “медове” літо, читає молитву і святому Олексієві, щоб той захищав бджіл від лиха і всякої напасті.

       Перший пташиний спів ранньою весною належить вівсянці. За стародавнім віруванням, саме в день Теплого Олекси вівсянка вперше співає свою пісню, незважаючи ні на сніги, ні на морози, які ще бувають доволі затяжні. Пісня вівсянки імітується словами так: Діду, діду, сій ячмінь!”, “Кидай сани, бери віз!.. та й поїдемо в рогіз-з!”  Якщо промовити до неї: “Іду в ліс по рогіз, ходи зі мною”, то рік буде врожайним на ягоди та гриби. Хто на Теплого Олекси почує вівсянчину пісню, буде весь рік веселий.

      Щука цього ж дня лід хвостом розбиває, і це навіть почути можна, варто тільки вийти рано-вранці до води й прислухатися. За легендою, ту весняну щуку, що лід розбиває, можна голими руками впіймати, але це небезпечно. Якщо спіймати цю щуку, то можна з рибальством сміливо прощатися — не буде вже вдачі. Щука викидає ікру зазвичай на теплого Олексу, можливо, то­му вона й «розбиває хвостом лід». Рибалки святкують цей день, сподіваючися «на добрі лови», бо «хто не почитає святого Олексія, чоловіка Божого, тому риба на руку не піде».

У цей час журавлі повертаються з вирію. Діти кидали перед журавлями на землю червоний пояс або хустку, щоб ці птахи далі не летіли, а кружляли над тим місцем, де пояс лежить, і вигукували: “Колесом, колесом – над червоним поясом!”, “Журавлі, журавлі, я вам перейду дорогу!”. Цей звичай має назву – «перев’язування дороги червоним поясом». Також дівчата зав’язували вузли на хустці або поясі і кидали на землю поперед журавлів, щоб вони побачили. Повір’я каже, що журавлі далі не полетять, а покружляють та й сядуть на хатуЗруйнувати журавлине гніздо – великий гріх, оскільки журавель – небесний птах. Журавлі мовчазні, проте, коли подають голос, крик їхній має особливе значення: навесні віщує тепло, а восени – ранню зиму.

      Від цього дня кажуть: “Журавлі прилетіли і полудень принесли”: день стає довшим і людині, яка працює, треба вже, опріч сніданку, обіду та вечері, ще й полуднувати.

      Мисливці розповідають, що в день Теплого Олекси ведмеді прокидаються і йдуть шукати поживи. Переказують, що “михайлам” у цей день соромно за своє худе тіло, тож вони ховаються в кущах, доки не від’їдяться.

      Лисиці на Олекси переселяються зі старих нір у нові. Кажуть, що у перші три дні свого переселення вони сліпі й глухі: “ходять, як у мареві: їм кури сняться”. Прокидаються лисиці зі свого “курячого марева” тоді, коли їх починають клювати ворони.

    В цей день ворон купає своїх дітей і відпускає їх на волю, у самостійне життя. Крук благословляє дітей, щоб чесно в світі жили, щоб крук крукові очі не довбав.

    Якщо дівчина зустріне лелеку – має впасти або присісти, тоді перед нею швидко стане суджений. Дівчата колись вірили в те, що якна Теплого Олекси подарувати жебракові сорочку, не забаряться старости. Вони шили й вишивали потай від матерів і, входячи в церкву, вручали біднякам дарунки. А ще напередодні Теплого Олекси йшли ввечері на леваду, де росластара верба, та із заплющеними очима виламували гілочку. Якщо вона виявлялася рівною і довгою, майбутній чоловік буде високим і струнким. Ту гілочку вдома освячували і у церкві намагалисяторкнутися нею хлопця, який подобається. Якщо вдавалося дрібочку верби кинути йому в їжу або підкласти під подушку, неодмінно засватає.

  В народі говорили:

  • Які на Олексія струмки (великі чи малі), така і пройма (розлив).
  • Тепло на Олексія – рік буде врожайним.
  • Якщо погода 30 березня прохолодна, то весна буде пізньою.
  • Гуси летять високо – чекай снігопаду.
  • На Олексія полювання буде вдалим.
  • Багато талої води – прикмета до того, що буде не тільки хороший сінокіс, а й багатий урожай.
  • Погода на Теплого Олекси покаже, яким буде Великдень