З ІСТОРІЇ ЄДИНОЇ БОЙОВОЇ НАГОРОДИ АРМІЇ УНР

Залізний Хрест «За Зимовий похід і бої»
Після Зимового походу Рада Народних Міністрів УНР підготувала законопроєкт про нагородження всіх учасників походу спеціальними відзнаками. Однак, розроблені проєкти статутів ордена «Визволення» та відзнаки Залізного Хреста «За Зимовий похід і бої (6 грудня 1919 — 6 травня 1920)» пролежали без руху у військовому міністерстві аж до жовтневих боїв 1920 року. З огляду на те, що передбачалось негайно розпочати нагородження бойовими орденами, 19 жовтня 1920 в Кам’янці-Подільському було видрукувано наказ Головної команди Війська і Флоту УНР за підписом Симона Петлюри № ч. 083 про встановлення в Українській республіканській армії ордену Визволення I і II ступенів та відзнаки Залізного Хреста, тоді ж було затверджено Статут відзнаки Залізного Хреста «За похід і бої з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920» (відзнака з 1920 по 1958 роки, орден з 1958). Статути цих двох нагород за власноручним підписом С. Петлюри зберігаються у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади України.
Відзнакою Залізного Хреста нагороджувалися лише учасники походу з 6 грудня 1919 року по 6 травня 1920 рік. Відповідно статуту, всі кавалери відзнаки мали зватися лицарями Залізного Хреста, військове свято відзнаки Залізного Хреста ухвалили відзначати 6 грудня.
4 лютого 1921 року на засіданні армійської ради «Залізного Хреста» було висловлено побажання, щоб командарм М. Омелянович-Павленко просив Головного отамана Симона Петлюру про перейменування нагороди з відзнаки на орден. Однак зміни статусу нагороди не відбулося.
Нагородження розпочалося на початку 1921 року. Наказ Головної Команди військ УНР про нагородження учасників Зимового походу за номером ч. 2 з’явився 19 лютого 1921 року. До наказу мав бути прикладений список нагороджених. Але через те, що список вважався неповним, його так і не опублікували.
Знак № 1 одержав командарм Михайло Омелянович-Павленко, № 2 — начальник штабу в Зимовому поході генерал Юрко Тютюнник, № 3 — командир 2-ї Волинської дивізії генерал Олександр Загродський. Питання про нагородження Симона Петлюри відзнакою Залізного Хреста позитивно вирішив Перший з’їзд Великої Ради Залізного Хреста, що відбувся у Калішськомутаборі 27 — 28 квітня 1921 року на терені Польщі. Всього нагороджених було близько 4 тисяч козаків і старшин Армії УНР.
Нагороди (знаки та муарові стрічки) виготовили в березні-квітні 1921 року у Варшаві, разом з відзнакою вручалася грамота, теж видрукувана у Варшаві, за іншими даними знаки виготовила невелика майстерня у Варшаві, а жовто-блакитні муарові стрічки виготовили у Львові.
Відзнака Залізного Хреста «За Зимовий похід і бої (6 грудня 1919 — 6 травня 1920)» залишилася єдиною бойовою нагородою Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Залізного Хреста».

«Залізний Хрест» опис нагороди.
Перший випус
к
Залізний хрест досить простий, прямокутний чорної фарби, з мідними облямівками всередині — чотирипроменева, жовтого металу зірка, на яку покладено блакитне коло із тризубом в ньому, на звороті напис: «За зимовий похід», потім — дата і номер. Перший випуск був у досить обмеженій кількості, а наступний — масовий тираж, 5 тисяч, відрізнявся тим, що зірка була декорована променями. Потім, значно пізніше був ще третій випуск, додатковий.
Ширина стрічки — (перевиданої) — 35 мм, з трьома синіми смужками на жовтому тлі. Тризуб у гладенькій зірці без «променів». Оригінальна стрічка на підставі правильника мала бути 30 мм ширини з трьома синіми та трьома жовтими смужками. Оригінальна грамота видана у Варшаві 1920 року, — перевидана в С. Ш. А. у зменшеному розмірі.
Другий випуск
Орден (лицарів) Залізного хреста армії Української народної республіки.
Голова Української Національної Ради Іван Багряний затвердив 8.3.1958 року новий статут Ордену Залізного Хреста. Тепер статус нагороди було змінено з відзнаки на орден.
Голова Президії Орденської Ради — генерал-полковник Олександр Загродський (10.4.1889 — 4.8.1968), командир Волинської Дивізії.
На другому повоєнному випуску попереднього хреста, призначеного для учасників Першого Зимового Походу, зірка з «променями». Виміри великого хреста 43 мм х 43 мм. Ширина стрічки — 35 мм.
Виміри мініатюри — 17 мм х 17 мм зі стрічкою 12 мм ширини. Напис на зворотній стороні: «6.12.1919 — За зимовий похід і бої — 6.5.1920». Існує також мініатюра без напису на зворотній стороні.

Грамота до Залізного хреста «За Зимовий похід і бої», що належала генерал-хорунжому Юрію Тютюннику (вручалася разом з відзнакою)