Традиційно, різниця між колядками, щедрівками та засівалками (посівалками) суттєва. Колядки виконують на Різдво, щедрують — напередодні Нового року, а от засівають вже в перший день Нового року. В окремих регіонах існує традиція щедрувати і напередодні свята Хрещення Господнього (Водохреща).

        В колядках здебільшого прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю тощо.

         Засівалки за змістом схожі на щедрівки. Однак, їх співають вранці на перший день Нового року – свято святого Василя. Це чітко відображається в текстах: якщо у щедрівках є постійне повторення слів про «добрий вечір» або «щедрий вечір»,

то в схожих за змістом та побажаннями засівалках повторюється «Сію-вію, посіваю» та подібні слова, адже саме вранці на Новий рік традиційно хлопці засівають зерном хати сусідів та родичів, приспівуючи відповідні обрядові пісні. Окрім того, у деяких засівалках згадується Святий Василь.

       Також,  більш традиційним вважається колядування у виконанні чоловіків та хлопців, тоді як щедрувати за звичаєм мають жінки та дівчата.

        До XV століття Новий Рік святкувався у березні, і щедрівки виконували функції веснянок, тобто, розпочинали весняний цикл, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль і щедрика – пташку ряду горобцеподібних, яка прилітає на терени України лише в кінці березня.