Страсна п’ятниця — найважливіший день перед святкуванням Великодня.

       Цей день наповнений для християн скорботою та сумом. Церква вчить вірян зосереджуватися у Страсну п’ятницю на духовних цінностях, утримуючись від мирських бажань. Віряни згадують жахливі муки, які витерпів Ісус Христос перед Своїм воскресінням. За церковними переказами, саме в п’ятницю Ісус Христос зазнав мученицької смерті. Спочатку Його змусили нести вулицями Єрусалима на собі хрест, після чого Його розіп’яли на цьому ж христі на горі Голгофі.

      Учні Ісуса Христа, Никодим та Йосип, отримали дозвіл поховати свого Учителя. Вони загорнули його тіло в плащаницю з пахучими травами, помістили в нову печеру (в той час для поховання використовували так звані “гробові печери”), а вхід до неї закрили тяжким каменем. Пілат пам’ятав слова Ісуса про воскресіння, а тому поставив біля печери охорону.

         П’ятий день на Страсному тижні називають Страсна, або Велика п’ятниця. Що означає “Страсна п’ятниця”? Назва дня – “Страсна п’ятниця” – походить від латинського слова “passio”, що означає “страждання”, і вказує на страждання Христа.

    За церковною традицією у Велику п’ятницю в храмах відбуваються три основні служби: Утреня, Царські часи і Велика Вечірня з малим повечір’ям. На Утрені (у Великий четвер увечері) читають 12 євангельських уривків про страждання Спасителя. На Царських часах – розповіді від кожного з чотирьох євангелістів, на Великій Вечірні – про події п’ятниці розповідається в Євангелії. У цей же час на середину храму виносять Плащаницю з вівтаря і співають особливий канон “Про розп’яття Господа”. Плащаниця перебуває в центрі храму три неповних дні, символізуючи триденне перебування Господа в гробниці. Назад у вівтар Плащаницю вносять за кілька хвилин до хресного ходу на Великдень.

       У багатьох традиціях існує думка, що саме в Страсну п’ятницю можна побачити своє майбутнє, якщо після пробудження просто визирнути у вікно. Якщо ви побачите хлопця або чоловіка — на вас чекає весілля. Сімейна пара означає воз’єднання після розлуки, дівчина або жінка — безтурботний рік.

     Багатьох українців цікавить запитання, чи можна прибирати в цей день? Відповідь однозначна: ні. Здавна в народі заведено завершувати всі хатні роботи у Чистий четвер, а от в п’ятницю перед Великоднем не можна братися за жодну фізичну працю.

      Також, не варто працювати на землі, адже заборонено «протикати» землю залізними предметами. Під цим правилом наші предки, звичайно, мали на увазі сезонні роботи на городі. Пам’ятайте: те, що ви посієте чи посадите в Страсну п’ятницю – не зійде, тож не витрачайте дарма сил та не грішіть.

      Ще один важливий обряд на Страсну п’ятницю – відмова від їжі. У цей день потрібно дотримуватися посту, а якщо вам цього не дозволяє здоров’я – вживати тільки пісну їжу. Існує повір’я, що людина, яка повністю утримується від їжі та води, буде знати за три дні час своєї смерті.

      День проходив у тиші: в церкві не били дзвони, в хаті говорили тихо, не можна було лаятися чи докоряти комусь. Наші предки вважали, що якщо принести з богослужіння у Страсну п’ятницю 12 запалених свічок і розставити їх у домівці – це обов’язково принесе у дім добробут та удачу.

Важка робота була зроблена ще до четверга. Господар порав худобу, міг робити якусь дрібну роботу в саду чи на пасіці, господиня пекла ковбаси та м’ясо. День проходив у тиші: в церкві не били дзвони, в хаті говорили тихо, не можна було лаятися чи докоряти комусь. Важка робота була зроблена ще до четверга.

    Попри те, що в Страсну п’ятницю працювати не можна, – господиням дозволено випікати паски. Вважається, що хліб, спечений у цей день, ніколи не пліснявіє і взагалі володіє цілющими властивостями. Одну з пасок прийнято зберігали протягом цілого року, а іноді навіть використовували як засіб від хвороб.

      Насамкінець – не можн розважатися або веселитися у Великодню п’ятницю. Співи, танці та інші гулянки краще перенести на закінчення посту. Народна мудрість недарма говорить: «Хто в Страсну п’ятницю сміється, той весь рік плакатиме».