Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари.

     День святої Варвари входить до традиційної тріади українських зимових свят – “Варки, Савки та Миколи”, як називають їх у народі (маються на увазі дні пам’яті святих Варвари – 4 грудня, Сави – 5 грудня та Миколая – 6 грудня).

    Хто ж така Варвара?

    Варвара – одна з шанованих грецьких мучениць. За релігійними переказами дівчина народилася в Геліополісі, на теренах сучасної Сирії. Вона була єдиною донькою вдівця і виросла в самотньому затвірництві. Дівчина була дуже мудрою і сама відсторонилася від язичницьких богів.

      Випадково вона познайомилася з християнками в місті і вирішила охреститися. Батько, довідавшись про це, спочатку замкнув її у вежі, а потім відрікся від доньки віддавши її на катування. А потім сам стратив Варвару, відрубавши їй голову. Свята Варвара була похована в рідному місті, а пізніше її мощі перенесли до Константинополя. Батька її незадовго смертельно вдарила блискавка.  Вважається, що за правління Святополка Ізяславича мощі Варвари були перенесені до Києва, в Михайлівський Золотоверхий собор. Зараз мощі Великомучениці Варвари перебувають у Володимирському соборі. Передбачається, що історія Варвари лягла в основу казки про Рапунцель.

        З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами.

     Святу Варвару вважають покровителькою жінок. Тому, здавна в Україні День святої Варвари святкують лише жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя. Цього дня заведено шити та вишивати, займатися рукоділлям. За легендою, свята Варвара була дуже вмілою рукодільницею і вишила ризу самому Ісусу Христу. На це свято дівчата готували вареники з маком чи сиром. Серед них обов’язково мали бути «пірхуни» — вареники, начинені замість маку борошном. Звареними варениками частували хлопців, уважно стежачи, кому саме попаде «пірхун». Невдаху, який витяг такого вареника, довгий час так і дражнили — «пірхун».

     За тралицією заміжні жінки цього дня зверталися до святої Варвари з молитвами. Вважалося, що в це жіноче свято можна попросити у святої сімейного щастя та злагоди, добробуту і спокою як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари:

• Здоров’я для членів сім’ї.
• Захист від упереджень та наклепів свекрухи.
• Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя.
• Щастя та доброї долі для дітей.
• Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі легких пологів, а також, молити про здоров’я майбутньої дитини.

       4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими.  Однак,  суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена.

        В ніч на 4 грудня традиційно ворожили на долю та заміжжя. Молоді дівчата заготовляли галузки з вишень і ставили у воду: якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб. Якщо ні – сидіти й наступного року в дівках.

       Однак, свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона, також, опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо. Свята Варвара є покровителькою військових, моряків, гірників та мандрівників. До неї часто звертаються з молитвами про захист від грому, вибухів та раптової смерті. Це свято має особливе значення для тих, хто працює в небезпечних професіях, та для тих, хто шукає захисту у важкі часи.

      Свято має чисельні прислів’я та приказки: «Варвара заварить, Сава закалить, а Микола закує», «Варвара заварить, Микола загвоздить, а на Ганки – сідай у санки», «Варвара постелить, Сава погладить, а Микола стукне», «Варвара мости мостить, Сава гвозді гвоздить, а Микола прибиває (кріпить)», «Варвара кусок ночі увірвала», «Варвари ночі украли і дня доточили на макове зерня», «Свята Варвара по світі брикала», «Коли на Варвари мороз приліз, то ховай сани, а витягай віз», «Прийшла Варуха – гляди ніс та вуха», «Від Варвари до Нового року стільки дня доточить, як півень з порога скочить».

     На цей день існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів:

• Вважалося, що якщо на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон.
• Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими.
• Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління.
• На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом.
• На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів.
• Якщо до Варвари не випав сніг – зима буде теплою.
• Якщо у свято дерева вкриті інеєм – буде багатий урожай фруктів.
• Напередодні Варвари ніч зоряна – буде холодно.
• Яка погода на Варвари – такої чекати й на Різдво.
• В народі кажуть: “Варвара ночі урвала”, адже за прикметами від свята великомучениці Варвари день ставав більший, а ніч – менша.
•    Вірили, що хто заспить на Варвару, той цілий рік буде сонливим.