Різдвяний піст, що передує Різдву Христовому, у християн ще називають Пилипівським постом, або Пилипівкою, оскільки він починається на наступний день після свята апостола Пилипа, що святкується 14 листопада. Піст розпочинається 15 листопада. Сенс Пилипівського посту полягає у підготовці до великого свята Різдва Христового. Під підготовкою мається на увазі і духовна, і фізична. Таким великим християнським святам, як Різдво та Великдень передує піст, під час якого віряни мають молитися, ходити в церкву, каятися та утримуватися від розваг і розкішного меню.
Традиція постувати перед Різдвом з’явилася ще у 5 столітті. Спочатку піст тривав 7 днів, а потім у 1166 році патріарх Константинопольський Лука збільшив його тривалість до 40 днів. У православній церкві Пилипівський піст називають “малою чотиридесятницею”, оскільки “велика чотиридесятниця” – це Великий піст. Це пов’язано із важливістю свят Різдва та Великодня у церковному календарі.
Початок посту не є дуже суворим, дозволяється вживати рибу та олію. До кінця посту вже не можна їсти ці продукти і дозволено сухоїдіння. Відмова від смачної різноманітної їжі за християнськими традиціями загартовує людський дух, допомагає зосередити думки та привести до ладу душевний стан.
Різдвяний піст закінчується в переддень Різдва, тобто 24 грудня. Цього ж дня українці будуть святкувати перший Святвечір – Надвечір’я Різдва Христового. Нагадаємо, Різдво в Україні святкується 25 грудня за новоюліанським церковним календарем. Пилипівський піст варто не плутати з католицьким передріздвяним постом. Він має назву “адвент”, триває менше – з 28 листопада до 24 грудня.
Правила постування можуть бути різними, залежно від ситуації та фізичного стану здоров’я кожної людини. Обмеження виключно у їжі — це проста дієта. Аби повноцінно дотримуватись посту — слід врахувати ще декілька важливих правил. За церковними традиціями в понеділок, середу і п’ятницю слід вживати пісну їжу без олії. У вівторок і четвер – рослинну їжу з олією. В суботу та неділю до 20 грудня дозволено їсти рибу. Також, рибні страви можна їсти у великі свята: Введення Пресвятої Богородиці у храм та день Миколая Чудотворця. Особливо суворі дні посту – з 20 по 24 грудня. В ці дні не можна вживати ні рибу, ні олію, тільки сухі страви. Скоромні продукти можна замінити овочами та фруктами, крупами, бобовими, грибами, додавати до страв насіння, горіхи і злаки. Допускається і полегшення посту. Деякі конфесії дозволяють їсти навіть м’ясні страви, натомість більше приділяють часу молитвам. Церква зазначає, що особливо суворий піст обов’язковий лише для ченців та священнослужителів, миряни можуть постити по своїх силах. Головне завдання посту – духовна покута, тому, слід старатися робити добрі справи. Під час нього віряни зміцнюють зв’язок з Богом та тілесно й духовно очищаються. Християни осмислюють свою поведінку та намагаються звільнитися від негативу. У період Різдвяного посту віряни також беруть участь у таїнстві сповіді та причастя. З 15 листопада по 24 грудня християни мають пробачати всі образи, молитися, позбавлятися негативних думок, допомагати нужденним та проявляти милосердя до усіх навколо.
Різдвяний піст і має низку серйозних заборон. Не можна ходити на полювання та риболовлю. Водночас, не варто влаштовувати гучних гулянь та вечірок, натомість, присвятіть час молитві. Забороняється заздрити, брехати, бажати іншим зла, лихословити, сперечатися, сваритися та пліткувати. Крім цього, не рекомендується вирушати в далекі поїздки, оскільки можете накликати біди. Також, не можна лінуватися та байдикувати, бо тоді майбутні плани не реалізуються. У жодному разі не варто відмовляти нужденним у допомозі, бо тоді привабите невдачі у життя.
Від чого ще варто утриматись? Відмовтесь від поганих звичок. І мова йде не лише про такі, як паління цигарок. Це також залежність від соцмереж, гаджетів, серіалів. Проведіть більше часу з родиною, займіться справами, які давно відкладали. Міру треба знати у всьому — в розвагах, веселощах, відпочинку, роботі. Стриманість має стати головним правилом вашого життя під час посту. Тож варто запланувати — чим ви займетесь, замість звичних веселощів. Можливо, візьметесь за вивчення чогось нового чи спробуєте медитувати. Це допоможе зайняти вільний час та не повертатись до старого розпорядку дня.
Як проводили Пилипівку наші предки?
Не вінчались. Адже тривала заборона на гучні гуляння, вживання спиртних напоїв, танці і співи. Тож, якщо хтось хотів повеселитись на весіллі — чекали до наступного року.
Займались хатніми справами. Ремонтували все у домі і готували кімнати до майбутніх справ. Білили вітальню, розстеляли килими, вивішували святкові килими. Якщо жіноцтво використовувало цей період для прядіння, то чоловіки намагалися заготувати якомога більше дров: як-не-як, з цього часу зима починала ошкірюватися міцними морозами та заметілями. Тому й жартували: «Як хочеш лози, то в Пилипівку вози».
А також ставили Дідуха — сніп із колосків, який нині замінили на ялинку.
Шили костюми. Адже готувались до майбутніх колядок значно серйозніше, ніж тепер. Детально продумували своє вбрання, завчали святкові пісні.
Різдвяний піст співпадав з періодом найдовших ночей, з цього приводу примовляли: «Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку» чи «У Пилипівку день до обіду».
Першого дня посту прогнозували: якщо лежить сніг, то він лежатиме до весняної повені.
Так спокійно і завершувався старий рік, в очікуванні та підготовці до Різдва, з чистотою тіла та душі. Не так вже і складно постити, як це може здатись на перший погляд.