Лисунов Микола Іванович народився 1 травня 1920 року в місті Лебедин (в ті часи Лебединський повіт, Харківської губернії, нині Сумський район Сумської області) в сім’ї робітника. В 1936 році Микола Іванович переїхав в місто Щербинівка (після 1938 року – м. Дзерджинськ) Донецької області, після закінчення гірськопромислової школи працював машиністом врубової машини на шахті імені Дзерджинського і одночасно навчався в Дзержинському аероклубі.
В РСЧА з червня 1941 року. Був курсантом Чугуївської школи військових льотчиків, в 1944 році — закінчив курси вдосконалення офіцерського складу. Брав участь у боях німецько-радянської війни з січня 1942 року. Воював на Воронезькому і 1-му Українському фронтах.
В роки німецько-радянської війни молодший лейтенант Лисунов командував взводом 7-ї стрілецької роти 465-го стрілецького полку 167-ї Сумської Червонопрапорної стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту.
У ніч на 30 вересня 1943 року молодший лейтенант М. І. Лисунов, прийнявши на себе командування ротою, повів її в атаку через старе русло Дніпра в районі села Вишгорода (нині місто Київської області). У ході трьох атак рота знищила близько 100 гітлерівців і 6 кулеметних точок.

Особисто М. І. Лисунов проявив мужність і стійкість, вміло керував підрозділом. Під час бою був поранений.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 року за мужність, стійкість і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі, молодшому лейтенанту Миколі Івановичу Лисунову присвоєно

звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2320). Під час короткострокової відпустки з фронту герой відвідав свою сім’ю, яка перебувала в Дзерджинську.

До кінця війни був нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня, медалями.
З березня 1947 року молодший лейтенант Лисунов – в запасі. Мешкав у Києві, працював начальником постачання на заводі залізобетонних виробів і в системі Головпостача Міністерства вищої освіти УРСР.

Лисунов Микола Іванович помер на 58 році життя, 1 липня 1971 року, похований на Лук’янівському військовому цвинтарі в Києві.
В экспозиціюї Сумського областного краєзнавчого музею розміщені матеріали, які розповідають про бойовий шлях уродженця Лебединщини, мужнього захисника Батьківщини, Героя Радянського Союзу Лисунова М. І.