29 вересня 1941 року – точка відліку масових розстрілів мирного населення в Бабиному Яру.
Бабин Яр – місце – пам’ятка про жахливі наслідки Другої світової війни, де восени 1941 року відбулися масові розстріли мирного населення міста. Тут, впродовж двох років, німецькими окупантами було закатовано понад сто тисяч людей різних національностей, зокрема українців, євреїв, циган та росіян.
Жертвами розстрілів люди ставали за свою етнічну приналежність, а також, за політичну та партизанську активність.
Полювання на євреїв почалося відразу, як тільки німці взяли Київ: євреїв виловлювали на вулицях, у дворах і били. А наприкінці вересня по всьому місту були розклеєні оголошення, в яких йшлося про те, що всім євреям належить 29 вересня зібратися на розі вулиць Мельникова та Дегтярівської, взяти з собою документи, цінні речі, теплий одяг. За непокору погрожували негайним розстрілом.
Розстріли євреїв в окупованому нацистами Києві почалися в Бабиному Яру 29 вересня 1941 року. Того дня, зранку, понад 30 тисяч євреїв невеликими групами стали прибувати на північну околицю Києва. Коли людей загнали до яру, кулеметні постріли глушилися музикою і шумом літака, який кружляв над яром. Євреїв розстрілювали по 30-40 чоловік і скидали в рів. Після того, як він наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею.
За два дні у Бабиному Яру зондеркомандою 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля і за підтримки двох підрозділів полку поліції «Південь» було розстріляно 33 771 чоловік. Наймолодшій жертві було три дні, найстаршій – 103 роки.
Слід зазначити, що перший розстріл відбувся ще 27 вересня 1941 року, коли німецькими окупантами були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру.
Протягом 1941-43 років у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації українських націоналістів, 100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії, знищено 5 циганських таборів. За оцінками науковців, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік. Крім того, у Сирецькому концтаборі, де утримувались колишні комуністичні активісти, підпильники і військовополонені, за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб.
У в серпні – вересні 1943 року, відступаючи, німці фактично знищили частину доказів масових розстрілів: вони відкопали і спалили на відкритих «печах» десятки тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл був розсипаний околицями Бабиного Яру.
У жовтні 1943-го у Бабиному Яру німці розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про повне виселення з міста.
Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а 6-го листопада до Києва увійшла Червона армія.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру. Однак, будь-яка кількість загиблих людей є жахливою.
На сьогодні в Бабиному Яру встановлено 25 пам’ятників, серед них: «Пам’ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими нацистами у Бабиному яру», пам’ятник розстріляним євреям у вигляді менори та дерев’яний хрест у пам’ять про 621 розстріляного члена ОУН, пам’ятник знищеним у Бабиному Яру дітям.