Що нам відомо про українського етнолога, фольклориста, поета, автора слів Гімну України Чубинського  Павла Платоновича?     Чи замислювалися ви, чому одні твори забуваються, а інші стають символами цілих націй? Павло Чубинський — людина, що не просто писала вірші, а творила українську свідомість. Його творчість пронизана глибокими темами, які залишаються актуальними й сьогодні.     Чубинський жив

У Лебединському краєзнавчому музеї до річниці Соборності України відбулося засідання круглого столу на тему «Погляд у минуле – крок у майбутнє». В роботі  засідання взяли участь: історики, краєзнавці Сергій Венгеровський,  Володимир Кравченко, поет, історик, краєзнавець Анатолій Удод, викладач КЗ СОР «Лебединський педагогічний фаховий коледж» Олександр Грушко та студенти коледжу.      Захід традиційно розпочався з виконання

15 січня 1992  року  парламент офіційно затвердив музичну редакцію гімну, на слова пісні «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького. Проте, офіційно текст гімну (перший куплет та приспів) та музику було законодавчо закріплено лише 6 березня 2003 року Законом «Про Державний Гімн України». Офіційно затверджений Державний гімн України містить лише один куплет

Археологічна колекція Лебединського краєзнавчого музею  поповнилася новими цікавими артефактами, які можна умовно поділити на три групи. Перша група – це три тригранні, втульчасті, з шипами при основі, бронзові наконечники стріл скіфського типу. Через постійну, велику потребу в наконечниках до стріл, їх було легше масово відливати з бронзи, ніж кожен виковувати із заліза. Відливали наконечники з

Протягом XVII-XVIII ст. землі Сумщини входили до складу Ніжинського, Прилуцького, Гадяцького й Зіньківського козацьких полків Гетьманщини, Сумського й Охтирського слобідських козацьких полків (Слобожанщина), а межиріччя рр. Клевень і Сейм з початку XVI ст. було окуповане Московщиною і було заселене тамтешніми служилими людьми. Відмінності в побуті, фольклорі, діалектах і народній архітектурі спостерігаються й донині. В ХІХ