До 45 річниці з дня смерті Валерія Ламаха

       Український радянський художник-графік, яскравий представник покоління шістдесятників і мистецтва андеграунду, член Спілки художників УРСР з 1956 рокуВалерій Павлович Ламах народився 06 березня 1925 року у  м. Лебедин, Лебединського району, Сумської округи, Харківської  губернії (нині Лебединська міська рада, Сумський район, Сумська область). Дитинство та шкільні роки Валерія Павловича пройшли в місті Ворошиловград (нині Луганськ).

       У1939 році Валерій Павлович вступає до Ворошиловградського державного художнього училища, в якому  з перервами навчається до 1949 року. Перерва у навчанні на 3 роки, з 1942 по1945  була викликана війною та перебуванням художника в Німеччині на примусових роботах.

      У 1949–1954 роках Ламах навчався на факультеті графіки у Київському художньому інституті, викладач Василь Касіян. Працював у галузі плаката та монументально-декоративного мистецтва, створив ряд художніх творів у техніці розпису та мозаїки в містах Київ, Дніпродзержинськ, Тернопіль та інших містах України і республік колишнього СРСР.
Починаючи з 1952-го року  Валерій Павлович регулярно бере участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках плакату.

      1952–1964 роках активно працює як художник плакату, в тому числі у період  з 1961 по 1964 — редактором плакату в державному видавництві «Мистецтво».

      З 1974 року він доцент кафедри оздоблення книг в Київському вечірньому факультеті Львівського поліграфічного інституту ім. І. Федорова, викладач малюнку, живопису, композиції.

Панно на Київському річковому вокзалі
 

Творчість Валерія Ламаха, як і в інших найкращих представників інтелігенції радянського періоду, поділялася на офіційну й неофіційну. До першої частини належала монументально-декоративна творчість.
Свої найщиріші й потаємні думки художник, з ідеологічних причин, не міг оприлюднити, і творив, перебуваючи в андеграунді. Свої пошуки нової художньої мови, роздуми про мистецтво й будову Всесвіту Ламах втілив у абстрактних творах, рукописі книги «Схеми».

      Голодна юність, примусова робота в Німеччині, особиста трагедія – передчасна смерть сина, далися взнаки, 25 травня (у низці джерел як дата смерті вказано 24 травня)1978 року, раптово,на54 році життя Валерій Павлович Ламах помер, залишивши після себе твори з теорії мистецтва, нетлінні фрески, мозаїки, живописні полотна. Похований у Києві.

З четвертої «Книги Схем». З альбому №3, з першої папки
[1969 – 1978]