Напередодні Міжнародного Дня Волонтера та Дня збройних сил України в Лебединському  краєзнавчому музеї  відбулося засідання круглого столу «Час обрав палкі серця» за участю військового ЗСУ Володимира Жигаліна, волонтерів  Олени Брюшенко, Олександра Спічки, Сергія Лук’яненка та викладачів і студентів ДПТНЗ “Лебединське вище професійне училище лісового господарства”.

      У вступному слові Ігор Білоножко тепло привітав учасників заходу, побажав всім присутнім терпіння й наснаги  у такій важливій, потрібній та актуальній справі як допомога військовим, вимушеним переселенцям, зазначив,  що єдність Збройних Сил тилу є неодмінною запорукою перемоги. Ознайомив присутніх з героїчними подіями військової історії України,  які дивним чином співпали з Днем збройних сил України, а також, з  історією волонтерського  руху від його зародження і до сьогодення, еволюцією розвитку поняття «волонтер», давніми традиціями доброчинності, взаємодопомоги в Україні, відомими благодійниками та меценатами Сумщини та Лебединщини.

       Володимир Жигалін  розповів присутнім про перші дні широкомасштабного вторгнення, організацію опору агресії в Лебедині, свій шлях в ЗСУ, бойових побратимів, які не шкодуючи життя захищають рідну землю, Україну. Наголосив на тому, що від ворога не варто чекати милості, з ворогом потрібно боротися, його потрібно знищувати, інакше війна прийде в дім до кожного, ніхто не сховається.

     Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх, хто поклав своє життя в боротьбі за гідність, свободу, незалежність та територіальну цілісність України починаючи від найдавніших часів і до сьогодення.

     Олександр Спічка розповів, що волонтери ще у 2013 році допомагали учасникам революції Гідності на Майдані. На якісно новий рівень волонтерський рух вийшов після лютого 2014 року, коли розпочалася російська інтервенція в Криму і стало зрозуміло, що Збройні сили України, практично зруйновані владою Януковича, перебувають у жалюгідному стані, внутрішні війська і міліція деморалізовані. Чинити опір агресору і сепаратистам мали змогу лічені підрозділи. Армія залишилася практично небоєздатною, незабезпеченою з усіх точок зору. Роль волонтерів у підтримці української армії, після початку російської агресії, важко переоцінити.  В той час волонтери зосередилися  на постачанні всього необхідного для Збройних сил України. Ще більшої ваги набула діяльність волонтерів після широкомасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року. Олександр Анатолійович розповів про організацію харчування гарнізону Лебедина в умовах блокади міста, про свої виїзди в зону бойових дій.

      Сергій Лук’яненко розповів учасникам круглого столу про волонтерську допомогу під час першого та другого Майдану, допомогу в спорядженні бійців, які призивалися до лав ЗСУ з Лебединщини після початку АТО на сході України, а також, про ту солідарність, взаємодопомогу, яку проявили мешканці громади після початку широкомасштабного вторгнення російських банд, що на його думку і допомогло вистояти як громаді так і державі в цілому. Згадав як спільними зусиллями підприємців та небайдужих громадян вдалося організувати постачання хліба населенню в умовах блокади міста та фактичної окупації більшої частини району військами рф.

       Олена Брюшенко розповіла присутнім про свій шлях у волонтерський рух,  свою діяльність з організації цільової допомоги  бійцям ЗСУ та вимушеним переселенцям із зони бойових дій.

     Студенти, викладачі, всі присутні щиро подякували військовим за наші мирні будні, подякували волонтерам, всім небайдужим мешканцям Лебединщини за посильну допомогу та підтримку збройних сил України.