Цього дня, який випадає лише раз на чотири роки (у високосний), церква шанує преподобного Касяна. У народному календарі – Касьянів день.
Касіян Римлянин – реальний історичний персонаж. Він був християнським ченцем і богословом. Іван Касіян народився близько 360 року, ймовірно, в області Скіфії, на північному Причорномор’ї та нижньому Дунаї (тодішня Римська провінція). Мав високий рівень освіченості. Прийняв чернечий постриг і відправився до Палестини, де провів безліч часу в аскетичних подвигах. Після паломництва він разом з духовним братом Германом подорожував по Фіваїді та Скитській пустелі. Після собору під Дубом 403 року, який позбавив влади святителя Іоанна, антинополі Іван Касіян познайомився зі святим Іваном Золотоустим. Після переїзду до Галії, він поселився в місті Массилія (сучасний Марсель). Там віконстантинопольський клір направив преподобного до Рима. У Констн влаштував два спільнотних монастирі — чоловічий і жіночий. У 20-х роках V століття сформував правила для монастирів, де разом живуть ченці різних гендерів. Його письмова діяльність включає 12 книг “Про влаштування киновій” палестинських і єгипетських монастирів. Його бесіди з пустинними отцями дали зразки спільножитних монастирів і познайомили людей з духом подвижництва православного Сходу.
День пам’яті Касіяна у високосні роки випадає на 29 лютого, а в невисокосні – на 28 лютого.
Через ці стрибки в даті, особистість Кассіана обросла масою прикмет і забобонів, до того ж, вони поширюються не тільки на один день, а й на весь високосний рік. День вважається нещасливим, а сам святий в народі здобув славу мстивого та злого; дехто навіть взагалі не визнає його святим. В народі вірили, що «святий Касян з чортами всю ніч б’ється і йому не допомагають, а тому він такий лютий на людей». Загалом, образ Касяна, за народними уявленнями, не вельми привабливий. Він зображався похмурим та сердитим чоловіком з довгими до колін бровами, віями та бородою, за якими нікого не бачить протягом трьох літ. Четвертого року брови піднімаються, і зле тому, на кого він подивиться. В народі з цього приводу казали: «Касян на скот взгляне – скот валить, на дерево гляне – дерево валить».
Люди в цей день намагалися не вставати з ліжка до схід сонця, та взагалі не виходити з хати протягом дня, «щоб Касян не глянув своїм зором», та не працювати, «аби не розгнівати немилосердника». Люди, навіть, намагалися не виходити зайвий раз на вулицю, щоб не накликати на себе біду. Особливо небезпечно було покидати оселю вранці, коли на вулиці смеркає. Найкраще цього дня відпочити від важливих чи важких справ, щоб не привертати до себе увагу заздрісного Касіяна За народними прикметами, все, що б ви не подумали чи не зробили, буде невдалим.
Не радять у цей день займатися жодною домашньою роботою – наприклад, прати, прасувати, рукодільничати, бо все буде не ладитися. Небажано хрестити дитину і грати весілля. Не варто стригти волосся і нігті, а також, зайвий раз виходити на вулицю і розмовляти з незнайомими – є ризик нажити неприємностей або захворіти.
Для багатьох людей цей день асоціюється з магічними можливостями та рідкісною нагодою зробити щось особливе або змінити своє життя.
Цього дня в народі примічали:
- Туман чи сніг вказують на гарний урожай.
- Тріщить ліс — до морозів.
- Хмари високо на небі — весна буде сонячною.
- В цей день багато снігу – буде велика повінь.
Сьогодні не можна лаятися, підвищувати голос, скандалити, заздрити.
За народними прикметами цей день вважається одним із найнебезпечніших, демонічних – усе, що якимось чином пов’язано з цим днем, буде невдалим. Але, водночас, допомоги святого Іоанна Касіяна шукають у разі надмірного захоплення будь-якими пристрастями, спокусами (ігроманія, наркоманія). Просять у Касіяна допомоги в навчанні, оскільки святий сам багато вчився. Також Іоанну Касіяну Римлянину моляться як захиснику від нещасних випадків.