(15 січня 1937 року, Новосільське, нині Лебединська міська громада Сумського району Сумської області — 05 лютого 2017 року, Київ)

Мордань Володимир Григорович  народився 87 років тому 15 січня 1937 року в простій селянській родині в селі Новосельське Лебединського району Сумської області. У 1952 році після закінчення 7 класів Василівської середньої школи Володимир Григорович продовжив навчання у Лебединському педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка, яке успішно закінчив у 1955 році. Поетичний дебют Володимира Григоровича  відбувся у 1954 році на сторінках Лебединської районної газети. Дебют у республіканській і всесоюзній періодиці відбувся віршем «Рідна мова»,  який надрукували у журналі «Прапор» (1959, № 8). Після закінчення у 1961році Ніжинського педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя, працює у Києві, спершу у газеті «Радянська освіта», журналах «Україна» і «Ранок», у видавництві «Молодь», а потім – старшим редактором видавництва «Музична Україна». У 1962 році побачила світ його перша поетична книжка «Задесення моє», потім почергово вийшли наступні збірки – «Ритми» (1965), «Листопад» (1967), «День» (1968), «Дерев зелені біоструми» (1972), «Лебедин» (1976), «Верес» (1983), «На рушнику зорі» (1987), «Осінні жовті письмена» (1997). Багато віршів нашого земляка покладено на музику. Ряд поезій поет присвятив рідній Лебединщині.

    У 1966 році Володимира Морданя приймають до Спілки письменників України.

     Значна частина творчого доробку В. Г. Морданя присвячена дітям, він є автором книг для дітей «Сонячний ранок» (1966), «Де весняночки кують» (1971), «Літо починається» (1973) та казки з музикою К. М’яскова «Коваль нот» (1971); камерних кантат «Тріолети» (1986, музика О. Костіна), «Сміється джерело» (1988, музика Я. Верещагіна); збірок вокальних творів «Гей, сурмаче!» (1987).

    На окрему увагу заслуговують тріолети Морданя В. Г.– збірки гумору, сатири та присвят «Це Європі далеко до нас» (2003). Низку творів В. Г. Морданя покладено на музику (збірник «Калиновий вогонь», 1984), а також перекладено білоруською, молдовською, російською, татарською та іншими мовами. Пісні на вірші Морданя звучать у виконанні хорових колективів. Василь Григорович здійснив чимало перекладів українською мовою популярних радянських  пісень, творів білоруських, аварських поетів.

     Нагороджений двома медалями, Почесною грамотою Верховної Ради України (2005) з нагоди 10- річчя Всеукраїнської газети «Хата», дипломант республіканського конкурсу патріотичної пісні, лауреат пісенного конкурсу журналу «Україна», лауреат літературної премії імені Олександра Олеся(2003), відмінник преси.

     Серце відомого українського поета, гумориста, письменника Володимира Григоровича Морданяперестало битисяв Києві,опівдні5 лютого 2017 року, на 81 році життя. Поховали його у рідному Лебедині на Сумщині.

З поезій Володимира Морданя

БАТЬКО

Молодик повис над грушею

 На невидимім шнурку.

Хвіртка рипнула приглушено

У вечірньому садку.

Чути кроки поза хатою (Батьку знову не до сну).

Аповітря хлюпа м’ятою У травневу тишину.

Зажахтіло небо зорями,

Ледь шелеснуть ясени.

Мабуть, відгукнулись болями

Рани давньої війни,

Обминули батька спокоєм,

Принесли пекучий біль.

Соловей бентежно тьохкає

В пелюсткову заметіль.

Як з’єднати радість з болями

В час весняно-гомінкий?!

Батько йде…

Під ноги зорями

Опадають пелюстки.

***

Нема вітряка.Розвалили,

Бо був він старенький.

Ажаль. Колись ми до нього возили

І радість свою, і печаль.

Крутилися крила недремно, над ними пливли журавлі…

Ми знали усі: недаремно все крутиться на землі.

Ті крила бриніли, мов ліри, у чорні, сухотні дні.

Надія, Любов і Віра ішли по колючій стерні.

Босоніж брели, мов пророки.

Крутились чотири крила…

Немає частинки епохи,

Що вітром прийдешнім жила.