За вікном спека… А у святковій вітальні міського краєзнавчого музею – любов і повага, злагода і взаєморозуміння друзів та однодумців. Адже саме цього спекотного дня ГО «Берегині Лебединщини» відзначали свій перший ювілей – 1 рік із дня створення організації. «Працюємо на Перемогу» – таким був головний вислів зустрічі, головне стремління кожної із учасниць-берегинь. Саме жінка – мама, дружина, сестра, бабуся, берегиня роду – не вимагає подяки за все, що вона робить. Її єство, сама її сутність полягають у тому, аби любити, плекати родину, захищати її, допомагати стати на ноги, підтримати і знову любити.
Ведуча заходу старший науковий співробітник музею Світлана Бражніченко змалювала картину почуттів і сердечних переживань жінки-берегині, а знані артисти міського будинку культури Марина Зініна та Микола Холодяй подарували зібранню оксамитовий вінок пісень. Про громадську організацію та її роботу розповіла керівниця Ольга Савченко. Їй вдалося згуртувати навколо себе жінок, які чекають своїх рідних із фронту, які люблять і сподіваються, що син, брат, чоловік переступлять поріг рідного дому з перемогою. Таким жінкам вкрай потрібна допомога. Ні, не матеріальна, хоча життя вимагає витрат. Їм потрібні увага, підтримка, добре слово, теплий погляд, можливість виговоритися й отримати відповідь на свої нелегкі питання. А ще їм потрібні спільні переживання, спільні думки та спільні кроки у завтрашній день. Бо вони оптимістки – вони чекають. Усміхаються, витираючи сльозу. Вони тихо долають труднощі, які випали на долю… Їм потрібно мати надійного друга, який не залишить на самоті з розпачем і горем – такого, як вони самі… Тому, «Берегині Лебединщини» і стали берегинями-однодумцями. У гурті усе ж краще і легше, ніж наодинці.
Перелік справ, як зазначила Ольга Савченко – це початок і продовження роботи, становлення організації як потужної сили, так і кожної берегині зокрема. Це троянди, які прикрашають у Лебедині визначні місця, це зустрічі з професіоналами-фахівцями, це тренінги, форуми, хаби різних рівнів і відповідні сертифікати на провадження справ, це меморандум про співпрацю, підписаний із білопільською громадською організацією «Жіноча ініціатива для Білопілля». Але насамперед, це – підтримка і допомога тим, хто потребує духовного сплеску, хто занурився у горе і намагається з нього випірнути. Щира вдячність працівникам центральної бібліотеки, педагогічного коледжу, краєзнавчого музею, будинку культури за увагу до проблем жіноцтва в умовах сьогоднішньої війни.
Берегині отримали вітання від начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Лебединської міської ради Світлани Циханської, спеціаліста УПСЗН Наталії Ілляшенко, керівниці ініціативної групи «Жінки Лебединщини» Марини Кондратенко, наймолодшої лідерки команди «Ініціативні волонтери» Аріни Білодід. «Не зупиняйся, мамо!», – побажав насамкінець син Ольги Савченко Ігор, який перебуває вдома у відпустці. І фінальною піснею, що спонукала піднятися на бій усю Україну, спонукала кожного українця взятися до зброї, стала «Ой у лузі червона калина», яку виконали всі присутні.
І як висновок. Протягом своєї журналістської діяльності довелося побувати на багатьох офіційних ювілеях, презентаціях, інших заходах. Але такої відвертої, близької, спокійної атмосфери не відзначала. Начеб і сценарій, і ведуча, і все на своїх місцях, а немає отого призначеного високого офіціозу та пафосу. Все просто і доступно, все – немов під час розмови близьких людей, які спілкуються, згадують, обговорюють, діляться враженнями. Та всього і не розповіси в рамках написаного матеріалу, але відзначити тепло душі, невгамовність ініціатив, щирість материнства та вірність сердець «Берегинь Лебединщини» слід обов’язково. Тому – тримати позиції, боротися, як це роблять наші на війні, не здаватися, стояти!
Олена БОНДАРЄВА
