Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар змінилася дата більшості церковних свят. Тепер українці святкують їх на 13 днів раніше. Залишається незмінною лише дата Великодня, яка вираховується щороку, а також тих свят, які прив’язані до святкування Христового Воскресіння.
Як перехід українських вірян на новий календар вплинув на святкування народного свята Івана Купала? Все дуже просто. Це свято прив’язане до святкування важливої церковної події – Різдва Івана Хрестителя, яке колись припадало на 7 липня, а тепер на 24 червня. Саме тому ми святкуємо Івана Купала в ніч проти 24 червня.
Свято Івана Купала має давнє коріння і багату історію, яка поєднує язичницькі традиції та християнські обряди. Наші предки пов’язували свято з літнім сонцестоянням. Люди вірили, що в цей час можна звертатися до природних божеств по плодючість і врожайність. Після прийняття християнства свято почали асоціювати з днем народження (різдвом) Івана Хрестителя. Від цього часу свято, також, стало відоме як Івана Купала, що поєднує обряди очищення від гріхів, які проводив Іван Хреститель.
Перші згадки про Івана Купала як свято, з’явилися у Волинському літописі. Там розповідається про події “напередодні Івана дня на самі купалья”. Це свято було традиційним для слов’ян, адже в часи язичників у Київській Русі особливо шанували сонце й воду.
Існує кілька версій походження назви свята. Найпопулярнішою серед них є думка, що вона пішла від слова “купатися”, адже святкування традиційно відбувається біля водойм. Цікаво, що в різних регіонах України існують різні назви свята. Також відомими є Сонцекрес і Купайла.
Сьогодні Івана Купала в Україні вже не святкують з таким розмахом, як це робили в давнину. Однак, важливо пам’ятати про звичаї своїх предків для збереження культурних традицій народу. Купальські обряди уособлювали собою єднання з природою. Головними дійовими особами були не люди, а трави, водойми, Сонце та Місяць. Традиційно, вночі купалися, плели віночки, стрибали через полум’я, ворожили та вирушали на пошуки містичної квітки папороті.
Стрибки через багаття були кульмінацією святкування. Розпалювалося величезне вогнище, через яке пари намагалися перестрибнути, взявшись за руки. Якщо молоді люди не роз’єднали руки під час стрибка, вони обов’язково візьмуть шлюб і будуть щасливі в ньому. Якщо на людині загориться частина одягу – це до нещасть. Наші пращури в купальському багатті спалювали всі старі й непотрібні речі, вогнищу нашіптували всі болі й образи, щоб вони пішли за димом. Вважалося, що той, хто не з’явився біля купальського багаття – або відьма, або чаклун.
Незаміжні дівчата плели віночки з різнотрав’я, які опускали до річки чи іншої водойми. До вінка потрібно прикріпити запалену свічку і спустити його на воду. При цьому співали пісень. Вірили – куди віночок попливе, звідти потрібно чекати на нареченого. А якщо він потонув, то дівчина ще рік буде самотньою.
Ще один ритуал свята – потрібно вмитися росою, яка в ніч на Купалу стає чудодійною, тож будь-хто, хто вмиється нею, буде здоровим і красивим протягом року.
Найвідоміша легенда найкоротшої купальської ночі – у цей час раз на рік, рівно опівночі і на дуже коротку мить, розквітає папороть. Якщо її знайти вночі в лісі, то вона покаже скарб, а також принесе щастя і багатство. Звісно, цвіт папороті охороняють темні сили, тож не кожному дано його знайти та використати.
Крім папороті, в ніч на Івана Купалу збирають мати-й-мачуху, полин, кропиву, багно та материнку, які сушать, готують з них лікувальні відвари, а за старих часів травами обкурювали оселі, проганяючи все недобре та привертаючи удачу й достаток. Зібрані в купальську ніч квіти іван-да-мар’я розкладають по кутах оселі – вони захищають житло від злодіїв, а на порозі хати та на підвіконнях кладуть кропиву – вона відваджує відьом.
Є у свято Купали і низка заборон:
- заборонялося піднімати знайдені на землі гроші. Вірили, що це принесе фінансові проблеми;
- не бажано спати, тому що до оселі зайде нечиста сила;
- не можна в купальську ніч ходити до лісу – нечисть може нашкодити (тому за квіткою папороті вирушають тільки найвідважніші);
- не варто купатися вночі – з тієї самої причини, що й ходити в ліс;
- у саме свято не можна давати в борг – погана прикмета, яка обіцяє злидні та проблеми з грошима;
- теж не можна продавати або віддавати свої речі на Купала
За прикметами, якщо в ніч на свято зоряне небо – буде багато грибів, а якщо багато роси на Купалу – до багатого врожаю огірків. Є, також, ще одна цікава прикмета – кажуть, що будь-яке бажання збудеться, якщо на Івана Купалу перелізти через дванадцять різних огорож).