Страсний тиждень, що розпочинається 29 квітня Страсним понеділком, є найважливішим періодом в річному церковному календарі для християнської віри. Цей тиждень передує Великодню, центральному святу віросповідання, яке святкують усі віряни християнської спільноти. Дати Страсного тижня плаваючі та залежать від Великодня. Тому вони однакові, як для старого, так і для нового церковного календаря. Історія Страсного тижня має свої коріння в подіях, описаних у Біблії, зокрема в чотирьох Євангеліях. Цей тиждень відображає останні дні Ісуса Христа перед Його смертю та Воскресінням. Страсний тиждень розпочинається Неділею Вербною або Входом Господнім до Єрусалима. Згідно з Євангеліями, Ісус увійшов до Єрусалима, а народ вітав Його пальмовими гілками. Це відзначається як символ перемоги та слави. Після цього Ісус провів останню вечерю зі своїми учнями, відому як Таїнство Вечері, де він установив обряд євхаристії. Після вечері Ісус був зраджений Юдою Іскаріотом і арештований. Починається період, що відомий як Страсті. У перекладі з церковнослов’янської “страсті” означає “страждання”. Тож, “страсті Христові” – це страждання Сина Божого перед розп’яттям. Це час, коли Ісус переживав страждання, включаючи суд, побиття та розп’яття на хресті. Він був зневажений, засуджений і криваво розп’ятий. Його смерть на хресті відзначається Великою П’ятницею, коли Християни вшановують Його жертву за гріхи людства. Потім настає Субота Велика, день, коли тіло Ісуса перебувало в гробниці. Страсний тиждень завершується найважливішим днем у християнському календарі – Великоднем, коли відзначається Воскресіння Ісуса Христа. Це свято символізує перемогу над смертю та відновлення життя. Таким чином, Страсний тиждень є часом підготовки, покаяння та відродження для християн у всьому світі, який нагадує їм про велику жертву Ісуса Христа та Його тріумфальне Воскресіння.
Кожен день Страсного тижня має свій сенс і називається Великим. У цей період у церкві не відзначають дні святих, не проводять вінчання і таїнство хрещення – відбуваються тільки урочисті служби і підготовка до Великодня.
У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро – це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі й використовується в таїнстві миропомазання. Готується миро лише раз у році — з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.
Останній тиждень перед Великоднем називався Білим, в цей чоловіки займаються дрібним ремонтом. Господині білили хати, прибираи, прали, сіяли капусту «тоді вона буде біла, велика і тверда».
Цього дня починається суворий піст, можна їсти лише хліб, фрукти та овочі, а для ченців відмова від їжі взагалі.
На Страсному тижні існує низка суворих заборон. За церковними традиціями, у цю седмицю заборонено співати, танцювати, веселитися та їсти “скоромне” (м’ясо, молоко та інші продукти тваринного походження). Зберігається строгий піст. Також, не можна лаятися і сердитися, брехати й заздрити, святкувати весілля. За віруваннями, не можна відмовляти комусь в допомозі у Страсний тиждень. Існує легенда, що сам перевтілений у людину Господь може про щось попросити.