Страсний тиждень, що розпочинається 14 квітня Страсним понеділком, є найважливішим періодом в річному церковному календарі для християнської віри. Цей тиждень передує Великодню, центральному святу віросповідання, яке святкують усі віряни християнської спільноти. Дати Страсного тижня плаваючі та залежать від Великодня. Тому вони однакові, як для старого, так і для нового церковного календаря. Історія Страсного тижня має свої коріння в подіях, описаних у Біблії, зокрема в чотирьох Євангеліях. Цей тиждень відображає останні дні Ісуса Христа перед Його смертю та Воскресінням. Страсний тиждень розпочинається Неділею Вербною або Входом Господнім до Єрусалима. Згідно з Євангеліями, Ісус увійшов до Єрусалима, а народ вітав Його пальмовими гілками. Це відзначається як символ перемоги та слави. Після цього Ісус провів останню вечерю зі своїми учнями, відому як Таїнство Вечері, де він установив обряд євхаристії. Після вечері Ісус був зраджений Юдою Іскаріотом і арештований. Починається період, що відомий як Страсті. У перекладі з церковнослов’янської “страсті” означає “страждання”. Тож, “страсті Христові” – це страждання Сина Божого перед розп’яттям. Це час, коли Ісус переживав страждання, включаючи суд, побиття та розп’яття на хресті. Він був зневажений, засуджений і криваво розп’ятий. Його смерть на хресті відзначається Великою П’ятницею, коли Християни вшановують Його жертву за гріхи людства. Потім настає Субота Велика, день, коли тіло Ісуса перебувало в гробниці. Страсний тиждень завершується найважливішим днем у християнському календарі – Великоднем, коли відзначається Воскресіння Ісуса Христа. Це свято символізує перемогу над смертю та відновлення життя. Таким чином, Страсний тиждень є часом підготовки, покаяння та відродження для християн у всьому світі, який нагадує їм про велику жертву Ісуса Христа та Його тріумфальне Воскресіння.
Кожен день Страсного тижня має свій сенс і називається Великим. У цей період у церкві не відзначають дні святих, не проводять вінчання і таїнство хрещення – відбуваються тільки урочисті служби і підготовка до Великодня.
Існують правила Страсного тижня по днях:
Великий понеділок. Треба закінчити останні прибирання та ремонти в домі — далі, на хатні справи заборона. Тож, загалом, день йде на прибирання і прикрашання оселі: святкові рушники стеляться біля ікон, білі скатертини на столах.
Великий вівторок. Другий день — для підготовки власного вбрання. Дістаються з шаф білі сорочки та інший святковий одяг. Все прасується, підшивається, бо далі буде і на рукоділля заборона. Також, в цей день готують дрова, якими будуть розпалювати піч для випікання пасок.
Велика середа. Похід на базар — за борошном, свіжим сиром та маслом, яйцями для крашанок. Починається підготовка на кухні. Вже замішується перша опара для тіста на пасочки.
Великий або Чистий четвер. Чистим його називають, тому що головна традиція четвертого дня — купатися у ванній. Далі, до самого Великодня, вірили, що купатися не можна. В цей день, мовляв, Іуда зрадив Ісуса Христа, тож люди миються, щоби очиститися від гріхів.
Варять та розфарбовують у цей день яйця — роблять писанки і крашанки. Також, замішують тісто на паски, щоби воно вже почало підходити. Господині раніше обпалювали в цей день сіль і клали її в мішечок. Потім, святили і ставили цю сіль на Великодній стіл, зберігали її залишки біля ікон у домі чи на вікнах.
Страсна П’ятниця — найсуворіший день всього Великоднього посту. Тим, кому здоров’я дозволяє, радять взагалі утриматися від їжі, крім хліба та води. Веселитися не можна взагал.
Не можна цього дня копатися в землі, смітити на землю чи виливати щось на неї. Не можна мити голову, купатися, прати, навіть, мити посуд не бажано. Єдине, що можна робити — це починати пекти паски.
Субота перед Великоднем — відведена для прикрашання великоднього кошика, приготування всіх інших страв до свята. Можна готувати м’ясо, запіканки, рибу тощо.
На останній день Великої седмиці настає свято Великдень, коли всі йдуть до церкви — святити кошики зі стравами, якими потім снідають. Це свято проводять з родиною, відпочиваючи.
А ще, у понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро – це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі й використовується в таїнстві миропомазання. Готується миро лише раз у році — з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.
Останній тиждень перед Великоднем називався Білим, в цей чоловіки займаються дрібним ремонтом. Господині білили хати, прибираи, прали, сіяли капусту «тоді вона буде біла, велика і тверда».
Тож, бажаємо кожному створити святкову атмосферу вдома, та провести свято Великдень без хвилювань.