За народними віруваннями, першого дня Петрівки завершуються Русалії, тому в цей день народ проводжав русалок, нявок та мавок. Ця обрядодія називалася Розиграми чи просто Проводами русалок. Ці дійства тісно пов’язані з Зеленими святами і символізували проводи весни та завершення вершини біологічного розвитку природи. В цей день намагалися не працювати, особливо остерігалися полоти, бо нариватиме пальці.
Розигри (на Поділлі – «розгари», «розори», на Запорожжі – «дядини») складаються із низки цікавих обрядів. У кожному куточку України були свої відмінності, які нерідко різнилися між собою. Переважно це жартівливо-сатиричні дійства та сценки.
На Лівобережжі «гонили шуляка». Жінки, зготувавши обід, потайки від чоловіків несли його в сад і, поївши, покрикували: «Га-га-га!». В такий спосіб «гонять шуляка», щоб той не хапав курчат. Ймовірно, в прообразі шуляка відтворювалася не лише хижа птаха, а й смерть або ж злі чорні сили.
Натомість на Правобережжі влаштовували інше дійство – «замочували дійницю». В обід гурт жінок ставив на подвір’ї нову дійницю, потім сідали довкола неї і «пускали по колу чарку», виголошуючи різні господарські побажання.
На Сіверщині в цей день молодь йшла до лісу, вирубувала кілька гілок берези і, прибравши квітами, несла з піснями в село, обходила довкола нього, а потім кидала у річку.
На Поділлі в перший день Петрівки жінки, в яких народжувалися неживі немовлята або ж помирали нехрещеними, сходилися на цвинтар і справляли «обід для дітей». Вважалося, що в цей час літають над цвинтарем їхні душі і «просять хреста». Обрядодія так і називалася – «справляти дітям весілля».
У давніші часи на Україні організовували жартівливий обряд «похорон Кострубонька». Наші далекі пращури цього дня символічно хоронили солом’яну ляльку у вигляді чоловіка, яку називали Кострубоньком. Гурт жінок, імітуючи обряд похорон, вчиняв ритуальні голосіння та причитання. На думку дослідників, цей обряд був продовженням язичницького «похорону Ярила» (старослов’янський бог весняного сонця), тобто символізував кінець весни і скорочення світлового дня.
Але, головною обрядодією понеділка були все ж «проводи русалок», котрими завершувалися не тільки Русалії, а і увесь цикл Зелених свят. Це було вельми урочисте дійство, в якому брали участь всі жінки і чимало чоловіків. Прикрасившись квітами та галузками з дерев, селяни йшли на поле чи до лісу, востаннє наспівуючи русальських пісень:
Ой проведу я Русалочку до бору,
А сама вернуся додому,
- Ідіте, Русалки, ідіте
Да нашого жита не ломіте…
Да наше житечко в колосочку,
Да наші дівоньки у віночку.
Повернувшись, розбирали підсохлу зелень, якою були прикрашені хата та подвір’я. Як правило, таке клечання спалювали, аби ним не скористалися відьми.
Першого дня Петрівки відбуваються «звірячі розигри». Тому в цей день годилося ситно підгодувати домашніх тварин, особливо корів – «щоб краще доїлися».