Усне мовлення всіх народностей слов’ян колись було єдиним, і відрізнялося тільки діалектами. Загалом, мешканці європейського сходу легко розуміли один одного, проте, своєї письмової системи у них не було, а спроби пристосувати до фонетичного складу мови латинський чи грецький алфавіт не мали успіху. Отримати свою абетку нашим предкам вдалося завдяки двом братам з Візантії, які жили в далекому IX столітті — Кирилу й Мефодію. Крім алфавіту, вони подарували нашим народам переклад основних християнських священних текстів. 24 травня є для народів Східної Європи святом — Днем слов’янської писемності й культури. Ця подія має прямий стосунок до рівноапостольних братів, яким віддають шану в цей день. 

Брати Мефодій і Кирило народилися у Візантійській імперії, в місті Салоніки, відповідно у 815 та 827 роках, в родині військового. Деякі історики вважають, що родина була болгарською, інші приписують братам грецьке походження, проте відомо, що вони розмовляли й на слов’янській мові.  Подорослішавши, старший Мефодій розпочав службу у війську, а молодший Кирило став студентом університету в Константинополі, де вивчив багато мов, а також математику,  астрономію, діалектику, риторику й філософію. Після навчання він кілька років працював бібліотекарем у церкві Святої Софії та викладачем філософії в університеті. Блискучий переможець філософських диспутів, Кирило був помічений патріархом Ігнатієм та увійшов до делегації богословів, відправленої до двору арабського халіфа.    

   Тим часом, Мефодій закінчив військову кар’єру і став ченцем, а згодом настоятелем монастиря у Віфанії.  В 856 році й молодший брат полишив активну діяльність вченого-богослова, приєднавшись до Мефодія в монастирі. Але життя братів у келії тривало недовго — у 860-му патріарх Ігнатій послав їх з місією до хазарських племен. Під час подорожі Кирило знайшов мощі святого Климента — першого відомого в історії місіонера-християнина на слов’янських землях. З цими мощами брати не розлучалися більше ніколи.

Християнство в Східній Європі тоді проповідували здебільшого місіонери короля Карла Великого, відповідно проповіді й книги були на латині. У 862 році до візантійського імператора надійшло прохання від князя моравського Ростислава — він просив перекласти священні книги зрозумілою його підданим мовою. Імператор доручив цю місію Кирилу й Мефодію, як знавцям слов’янської мови. Невідкладно почавши працювати над слов’янською абеткою, брати разом зі своїми учнями водночас взялися до масштабної роботи з перекладу Євангелій, Апостолу й Псалтиря. Отримавши наказ їхати з християнською місією до слов’ян, вже наступного року Кирило й Мефодій розпочали свою діяльність у Моравії — навчали грамоті, проводили богослужіння, відкрили богословську школу. 

      Викликавши проповідників до себе, Папа Адріан ІІ після спілкування з ними визнав доречним служіння мовою місцевого населення та надав Кирилу й Мефодію спеціальний документ, який посвідчував їхнє право на таку діяльність. Проте, подорожі не судилося скінчитися добре — під час перебування в Римі Кирило важко захворів і оселився в одному з місцевих монастирів, де в 869 році помер. 

Мефодій знову повернувся в Моравію, вже як папський легат. Це полегшило його роботу, але ненадовго — князя Ростислава змінив князь Святополк, прихильник латиномовних священників, і 870 року Мефодія було ув’язнено. Допомогло звільнитися йому лише втручання Папи Римського, проте,  беззаперечний дозвіл на служіння слов’янськими мовами було скасовано — спершу Мефодій мав відслужити месу на латині, а вже потім перекладати її для місцевих слухачів. Проте, проповідник не скорився, а продовжував таємно проводити обряди й богослужіння слов’янською. Після чергової скарги на нього вищому церковному керівництву, Мефодію знову довелося їхати до Риму й ціною неймовірних зусиль відстоювати свою точку зору. Зрештою, Мефодій знову отримав папську буллу на служіння місцевими мовами. Кілька останніх років життя чоловік провів у Константинополі, а останнім перекладом Мефодія став Старий Завіт. Помер проповідник, повернувшись у Моравію, у 885 році. 

     Віддавати шану Кирилу та Мефодію у східних слов’ян було прийнято здавна — братів було канонізовано церквою як святих в X столітті й визнано рівноапостольними — тобто прирівняними до учнів Христа, перших проповідників християнства в світі. Завдяки створеній ними абетці отримала свій розвиток писемність Київської Русі і невдовзі грамотність у державі наших пращурів стала поширеним явищем. 

День слов’янської писемності та культури

      День слов’янської писемності та культури відзначають в слов’янських державах, щоправда, назви свята можуть дещо різнитися — приміром, Північна Македонія називає його Днем всеслов’янських просвітників і вчителів.  В Україні свято встановлене Указом Президента України від 17 вересня 2004 року.

ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ В ІСТОРІЇ

• 863

Кирилом і Мефодієм створено слов’янську абетку, здійснено перші переклади релігійних книг та розпочато діяльність з просвіти населення на слов’янських землях.

• 1057

Цим роком датується Остромирове Євангеліє — книга, яку вважають найдавнішою з усіх, написаних кирилицею.

• 1863

Святійшим Синодом Російської імперії на честь 1000-літнього ювілею слов’янської абетки проголошено щорічне святкування на честь преподобних Мефодія й Кирила. В ті часи, за старим стилем, датою святкування було 11 травня.

• 1880

Римським Папою Левом XIII день віддання шани Кирилу й Мефодію було впроваджено в календар Римо-католицької церкви.

• 1980

Завдяки Римському Папі Іоанну Павлу II Кирило й Мефодій отримали статус покровителів Європи нарівні з Бенедиктом Нурсійським.

• 2004

Президентом України видано Указ, згідно з яким 24 травня проголошено на офіційному рівні Днем слов’янської писемності й культури.

про що найчаСТІше ПИТАютьу ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ

   Якою саме з абеток — глаголицею  чи кирилицею ми завдячуємо Мефодію та Кирилу?

     Про це в дослідників немає єдиної думки, проте більшість з них вважають, що братам ми завдячуємо глаголицею, а кирилицю створили, базуючись на глаголиці та грецькому алфавіті трохи пізніше, вже їхні учні.

В чому полягає різниця між глаголицею та кирилицею?

     В цих абетках співпадає кількість та назви літер, різниться лише їхнє написання та цифрове значення — подібно до грецького алфавіту, кожна літера відповідала певній цифрі.

Де поховані Кирило й Мефодій?

       Молодший з братів — Кирило, похований в Римі, в базиліці святого Климента. Точне знаходження могили Мефодія невідоме, але історики припускають, що вона знаходиться на території сучасної Словаччини.

 Чи є в Україні пам’ятники творцям слов’янського алфавіту?

      Так, у центрі Мукачево на Закарпатті в 1996 році було встановлено пам’ятник Кирилу та Мефодію, автором якого є український митець Іван Бровді.  Копія цього монументу знаходиться в Києво-Печерській лаврі, а на Михайлівській площі Києва є пам’ятник з трьох скульптур — княгині Ольги, Андрія Первозванного та братів Кирила й Мефодія.

Яке місце за розповсюдженням і використанням у світі займає кирилиця?

      Найбільш розповсюдженою в світі писемністю є латиниця — її використовують майже 43% населення планети. Китайськими ієрогліфами та індійською писемністю користуються приблизно по 20% людей, арабським алфавітом — 7%. Кирилицею користується близько 4% людей в світі.