До 96-ї  річниці з дня народження  Шиманської Олени Трохимівни

Відома українська вчена, кандидатка фізико-математичних наук, професорка, викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Шиманська Олена Трохимівна (дівоче прізвище – Лапоногова) народилася 25 травня 1927 в місті Лебедин Сумської округи УСРР (в наш час Сумський район, Сумської області).
Олена Трохимівна за своє довге, насичене життя була свідком багатьох як трагічних так і героїчних подій в історії нашого народу – вона була свідком Голодомору 1932 – 33 років, коли українці потерпали від голоду, Великого терору 1937- 38 років, який забрав життя багатьох невинних людей,жорстокої, безкомпромісної Радянсько – нацистської війни 1941 – 45 років.
Відома українська вчена, кандидатка фізико-математичних наук, професорка, викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Шиманська Олена Трохимівна (дівоче прізвище – Лапоногова) народилася 25 травня 1927 в місті Лебедин Сумської округи УСРР (в наш час Сумський район, Сумської області).
Олена Трохимівна за своє довге, насичене життя була свідком багатьох як трагічних так і героїчних подій в історії нашого народу – вона була свідком Голодомору 1932 – 33 років, коли українці потерпали від голоду, Великого терору 1937- 38 років, який забрав життя багатьох невинних людей,жорстокої, безкомпромісної Радянсько – нацистської війни 1941 – 45 років.
У 1946 році Олена Лапоногова закінчила школу із срібною медаллю і без екзаменів вступила на 1-й курс фізичного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
Паралельно вона вступає до Київської консерваторії на вечірнє відділення до класу співу (конкурс там складав до 15 чоловік на місце), сподіваючись поєднати навчання в обох вузах. Під час навчання в Києві, згадувала свою повоєнну юність Олена Трохимівна, доводилося їздити додому, в Лебедин, навіть маючи квиток, на даху вагону разом з багатьма пасажирами.
У 1951 р. Олена Трохимівна закінчила фізико-математичний факультет Київського національного університету, у 1958 році закінчила аспірантуру, в 1962 — захистила кандидатську дисертацію «Дослідження критичного стану індивідуальних речовин і розчинів за допомогою метода Теплера».
Завдяки своєму обдаруванню, наполегливості і твердому характеру, Олена Трохимівна не лише здобула вищу освіту, але й стала відомим вченим-дослідником в області молекулярної фізики, піонером в області досліджень гравітаційного ефекту у високотемпературних молекулярних рідинах та їх розчинах. Її наукові результати визнані класичними.
Шиманська Олена Трохимівна, є представником Київської наукової школи фізики фазових перетворень та критичних явищ, заснованої ще в 1865 році професором М. П. Авенаріусом у Київському університеті Святого Володимира і відродженої в 1951 році професором О. З. Голиком.
Дослідження властивостей рідин та критичних явищ проводились на кафедрі молекулярної фізики, створеної в КДУ професором О. З. Голиком. Про те, наскільки були важливими ці дослідження, свідчить дискусія, яка велась у той час, чи існує одна «критична точка» на діаграмі стану індивідуальних речовин, тобто такі значення температури, тиску і густини, при яких зникає відмінність між рідиною і газом, чи критичний стан існує у певній області зазначених параметрів. Вирішення цієї проблеми мало принципове значення для фундаментальної фізики рідин. О. Т. Шиманська зробила вирішальний внесок у вирішення цієї проблеми.
Загалом, область наукових досліджень Олени Трохимівни – фізичні властивості рідин, фазові перетворення та критичні явища в рідинах. Перелік її наукових результатів та досягнень вражаючий, серед основних:
• створення унікальної експериментальної установки на базі тіньового методу Теплера, методу призм та флотаційного методу мікропоплавків з прецизійним подвійним термостатуванням для кількісних досліджень гравітаційного ефекту в молекулярних рідинах з високою критичною температурою;
• вперше експериментально довела наявність гравітаційного ефекту поблизу критичної точки в молекулярних рідинах з високою критичною температурою;
• вперше встановила наявність гістерезису в температурній залежності густин рідини та пари при монотонному нагріванні та охолодженні в околі критичної точки;
• вперше виявила існування гравітаційного ефекту в розчинах біля критичних точок рідина-пара та рідина-рідина;
• вперше експериментально дослідила температурну залежність показника заломлення та густини ряду індивідуальних речовин (бензол, гексан, гептан, пентан, фреон-113, ССL4, ряд спиртів та ін.) та розчинів цих речовин у широкому інтервалі температур в околі критичної точки;
• на основі одержаних експериментальних даних підтвердила класичні уявлення про існування єдиної критичної точки та спростувала тогочасні уявлення про існування критичної області;
• розробила методику аналізу експериментальних даних, яка дозволила визначати критичні індекси та амплітуди скейлінг-рівнянь для фізичних властивостей рідин та газів безпосередньо з експерименту, не прив’язуючись до жодної з теоретичних моделей. Одержала рівняння кривих співіснування рідина-пара для вищезгаданих рідин, а також для Nе, НD, N2, СО2, SF6, Cs, Rb тощо. Дослідила стисливість та форму ізотерм, близьких до критичної точки;
• вперше одержала рівняння кривої співіснування бензолу в широкому температурному інтервалі від потрійної точки до критичної.

Одержані Оленою Трохимівною експериментальні результати ввійшли до Фізичної енциклопедії (М., 1990, т. 2), навчальних підручників з загальної фізики Д. В. Сивухіна (М., 1975, 1990), І. В. Радченко (М., 1965), Л. А. Булавіна, Д. А. Гаврюшенко, В. М. Сисоєва (К., 2006) та ін.; цитуються в монографії відомих теоретиків А. З. Паташинського і В. П. Покровського (1975) для підтвердження теоретичних висновків про існування сингулярності діаметра кривої співіснування рідин. Вони виявились важливими для перевірки сучасних теорій критичного стану рідин, зокрема, О. Т. Шиманською був одержаний фундаментальний результат – текучі середовища не належать до класу універсальності, який описується моделлю Ізінга.

       Професор Шиманська має близько 170 наукових публікацій, серед яких 9 навчальних та навчально-методичних посібників. Підготувала трьох кандидатів наук. Лауреат Премії імені Петра Могили 2010 року за навчальні посібники «Молекулярна фізика» та «Молекулярна фізика. Фізичний практикум».

         Серед учнів Олени Трохимівни – відомі фізики-науковці: Басок Б. І. (член-кор. НАН України, заступник директора Інституту технічної теплофізики НАНУ), Голод П. І. (завідувач кафедри фізико-математичних наук ФПрННаУКМА 1998-2014 рр., д. ф.-м. наук), Булавін Л. А. (акад. НАНУ, зав. кафедри молекулярної фізики КНУ ім. Т. Г. Шевченка), Пінкевич І. П. (д. ф.-м. наук), Репецький С. П. (д. ф.-м. наук), Поперенко Л. В. (зав. кафедри оптики КНУ ім. Т. Г. Шевченка), Бернацька Ю. М. (зав. кафедри фіз.-мат. наук НаУКМА з 2014 р.).

      Олена Трохимівна з 1998 року працює в Національному університеті “Києво – Могилянська академія” на посаді професора кафедри фізико-математичних наукфакультету природничих наук. Завдяки її зусиллям фактично створені основні лабораторні практикуми з молекулярної фізики, механіки, фізики суцільних середовищ, електрики та магнетизму.

      Ще у свої 90-років Олена Трохимівна читала лекції студентам НаУКМА, вела семінарські та лабораторні заняття, виступала на наукових конференціях, публікувала наукові статті. Її енергія і ентузіазм викликають захоплення.

       Родина Олени Трохимівни теж «могилянська»: чоловік – доктор фізико-математичних наук, професор Юрій Іванович Шиманський, – був засновником кафедри фізико-математичних наук НаУКМА, тут працювала і донька, професор Галина Юріївна Рудько(Шиманська).