В Лебединському краєзнавчому музеї продовжується виставка артефактів з цікавої та різнопланової колекції краєзнавця, історика, колекціонера, уродженця Липоводолинщини Яковенка Петра Васильовича.

      Сьогодні увазі відвідувачів сайту  ми представляємо випадково знайдений на Сумщині унікальний артефакт – наконечник (вістря) списа.

   Зброя виготовлена, ймовірно, носіями Середньостогівської археологічної культури мідно – кам’яної доби (енеоліту (від лат. aeneus — мідний і грецк. λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді.  Носії Середньостогівської археологічної культури мешкали на території степової та лісостепової України та Нижнього Подоння із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е. тобто  4 тисячі 500 – 3 тисячі 500 років до н.е.

       Основним заняттям людини середньостогівської культири було  скотарство та рибальство. За однією з версій, середньостогівці першими в Європі приручили коня, за іншою — полювали на коней, або випасали їх у напівдикому стані.

     Населення Середньостогівської культури жило у сусідстві з трипільською та з етнічно чужими племенами інших культур.

     Культура названа за розкопаним давнім поселенням  Середні Стіг – ІІ,   яке було розташоване на Дніпровському острові, що розташований в межах Запоріжжя недалеко від Хортиці.

     Листоподібний наконечник списа виготовлений з міді, його загальна довжина – 21, 5 см, довжина вістря – 14 см, довжина втулки – 7,5 см, максимальна ширина вістря – 3, 7 см, від втулки на всю довжину вістря проходить ребро жорсткості, втулка виготовлена шляхом згинання листа міді.

     Наконечник вкритий темно – зеленою віковою патиною, яку на жаль хтось пробував зняти.