Клоков Михайло Васильович – ботанік, поет, літературознавець

Події

      Доктор біологічних наук (1948), професор (1935), заслужений діяч науки УРСР, лауреат Сталінської премії (1952) та Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969) Клоков (Клоків) Михайло Васильович народився 31 липня (12 серпня за н.ст.) 1896 році у м. Лебедин Сумської області у сім’ї народного вчителя.  Родина часто переїжджала, і у 1914 році він закінчив  гімназію вже у Куп’янську та вступає до математичного відділу фізико-математичного факультету Харківського університету, а у наступному році був переведений до природничо-історичного відділу цього ж факультету, який і закінчив у 1921 році. Вже будучи студентом університету, він став членом Харківського товариства дослідників природи і на запрошення професора Валерія Талієва у 1915 році взяв участь у ботанічному дослідженні тодішньої Харківської губернії. Результати цього дослідження були опубліковані у його першій науковій праці «Замечательный уголок северной растительности на юге Харьковской губернии», яка вийшла друком у 1916 році.
     У 1922 році Михайло Васильович закінчив Харківський університет. Протягом 1922–1926 років М.В. Клоков навчався в аспірантурі при науково-дослідній кафедрі ботаніки Харківського інституту народної освіти.

     Після закінчення аспірантури він був зарахований на посаду наукового співробітника цієї ж кафедри (1926 -1930), а у 1930–1941 роках став завідуючим відділу систематики квіткових рослин Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету ім. О.М. Горького і одночасно у 1939 – 41 роках професором кафедри систематики вищих рослин Харківського інституту народної освіти. У 1936 році він одержав науковий ступінь кандидата біологічних наук без захисту дисертації. Під час «Великого терору»1937 року заарештований, на щастя вцілів.

      У 1941–1944 роках  М.В. Клоков перебував в евакуації у місті Кзил-Орда Казахської РСР, де він завідував кафедрою ботаніки Об’єднаного Українського (Київського та Харківського) університету.

     Восени 1944 року  Михайло Васильович  переїхав до міста Києва і з тих пір працює на посаді старшого наукового співробітника Інституту ботаніки АН УРСР. У 1947 році у Ботанічному інституті АН СРСР у місті Ленінграді він успішно захистив докторську дисертацію «Эндемизм украинской флоры».

     Наукові здобутки Михайла Клокова тісно пов’язані з флористикою, систематикою судинних рослин та ботанічною географією. Йому належить розроблення науково-теоретичних та методологічних проблем з питань історії флори, флористичних комплексів, еволюції вищих рослин. Він є засновником фітоейдології – нового розділу ботаніки, який вивчає географічні раси рослин як безпосередні об’єкти диференціації у живій природі.

    Михайло Клоков досліджував закономірності біологічної диференціації у природі, теоретичні аспекти фітотаксономії, основні етапи історії розвитку флори Східної Європи, питання ендемізму флори України. Дуже вагомим є також його внесок (як співавтора і наукового редактора окремих томів) при підготовці 12-томного видання «Флора УРСР» ( виходила у світ з 1936 по 65, Київ) у 1969 році разом з Д.К. Зеровим, М.І. Котовим, Д.М. Доброчаєвою та А.І. Барбаричем він був удостоєний за цю роботу Державної премії УРСР у галузі науки і техніки.
Співавтор і науковий редактор «Короткого визначника вищих рослин УРСР» (1948, Київ) і «Визначника рослин УРСР» (К.; Х., 1950), для яких опрацював 187 родів і понад 1100 видів рослин. Також він взяв участь у підготовці чотирьох томів 30-томного видання «Флора СССР», а також першого видання «Визначник рослин УРСР» (1950).
Михайло Клоков описав 547 нових для науки видів (з них 389 – з території України). Шість видів (Taraxacum klokovii Litvinenko, Cerasus klokovii Sobko, Chaenorrhinum klokovii Kotov, Betula klokovii Zаverucha, та ін.) та один підвид були названі на його честь.
Помер у Києві, на 85 році життя, 5 жовтня 1981року.

Найголовніші публікації про Михайла Клокова:

  1. Доброчаєва Д.М., Дубовик О.М., Заверуха Б.В. Наукова спадщина М.В. Клокова та її значення для розвитку ботанічної науки (до 90-річчя від дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1986. – Т. 43, № 5. – С. 105–107.
  2. Доброчаєва Д.М., Дубовик О.М., Заверуха Б.В. Пам’яті Михайла Васильовича Клокова // Український ботанічний журнал. – 1982. – Т. 39, № 4. – С. 107.
  3. Кондратюк Є.М., Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Михайло Васильович Клоков (до 80-річчя з дня народження і 60-річчя наукової і педагогічної діяльності) // Український ботанічний журнал. – 1976. – Т. 33, № 4. – С. 436–438.
  4. Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Михайло Васильович Клоков (До 70-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1966. – Т. 23, № 6. – С. 88–90.
    Основні наукові праці Михайла Клокова:
  5. КлоковМ. Замечательный уголоксевернойрастительности на югеХарьковской губ. // БюллетениХарьковскогообществалюбителейприроды. – 1916. – Т. 5, № 1. – С. 63–67.
  6. КлоковМ.В. Заметка о Gypsophila stepposa sp. n. // Журнал Русскогоботаническогообщества. – 1923. – Т. 6. – С. 137–142.
  7. Клоків М. Про північну рослинність на південному сході Харківщини // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 40–41.
  8. Клоків М. С.М. Піскунов (1887–1918) // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 96.
  9. Клоков М.В., КотовМ.И. Материалы к флореокрестностей г. Чугуева (Предварительноесообщение) // ТрудыХарьковскогообществаиспытатателейприроды. – 1925. – Т. 50, вып. 1. – С. 51–58.
  10. КлоковМ.В. Діагнози Dianthus carbonatus Klokov sp. nov. i Achillea glaberrima Klokov sp. nov. У кн.: IndexseminumquaeHortusBotanicusCharjkoviensispromutuacommutationeoffert. – Харків, 1925. – С. 6-7.
  11. КлоковМ.В. Діагноз Pyrethrum odessanum Klokov speciesnova. У кн.: IndexseminumquaeHortusBotanicusCharjkoviensispromutuacommutationeoffert. – Харків, 1926. – С. 7-8.
  12. Клоков М., Котов М., ЛавренкоЄ. Descriptio specierumnovarumexUcrainia. Опис де-яких нових видів з України // Український ботанічний журнал. – 1926. – Т. 3. – С. 15–21.
  13. Клоків М., Лавренко Є. Рослинність Донбасу (Ботаніко-географічні досліди на Південно-Східній Україні за останні роки) // Червоний Шлях. – 1927. – № 8-9. – С. 193-212.
  14. Клоков М. Кам’яні Могили (Загальний начерк рослинности) // Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник І. – Харків, 1927. – С. 34–39.
  15. Клоков М., Котов М. Про крейдяне вовчаче личко (Daphnesophia Kalen.) та його видову самостійність // Труди сільськогосподарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 105–109.
  16. Клоков М., Десятова-Шостенко Н. Перегляд українських чебреців Thymus L. // Труди сільськогосподарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 110–140.
  17. Клоков М. Критичні нотатки // Труди сільськогосподарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 166–171.
  18. КлоковМ. Dianthus campestris M. B. та близкі до нього види на Украіні // Наукові записки по біології. – 1927. – С. 7-17.
  19. Клоків М. Новий вид роду Polygonum з чорноморських островів // Матеріяли охорони природи на Україні. – 1928. – Т. 1. – С. 73-74.
  20. Клоков М.В., Десятова-ШостенкоН.А. Критический обзорр. Thymus во флореЮговостокаевропейской части РСФСР и ЗападногоТуркестана // ИзвестияБотаническогосада АН СССР. – 1932. – Т. 30, вып. 3–4. – С. 523–550.

Світлана, [14.08.2023 13:33]

  1. Клоков М., Десятова-Шостенко Н. Чебреці України // Вісник Київського ботанічного саду. – 1932. – Вип. 14. – С. 77–98.
  2. Зоз І.Г., Клоков М.В. Нотатки про українську Tulipa biebersteiniana s. ampl. Попереднє повідомлення // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1935. – Т. 1. – С. 61–74.
  3. Клоков М.В. Нова раса з флори борових узлісь // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1935. – Т. 1. – С. 75–77.
  4. Клоков М.В. Четвертий вид роду Syrenia Andrz. // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1935. – Т. 1. – С. 107–112.
  5. Клоков М.В., Шостенко-Десятова Н.О. Нові види роду Thymus L. з Европейської частини Союзу // Журнал Інституту ботаніки ВУАН. – 1936. – № 9(17). – С. 193–202.
  6. Клоков М.В., Шостенко Н.О. Нові види чебреців з Західного Сибіру // Журнал Інституту ботаніки ВУАН. – 1936. – № 10(18). – С. 159–160.
  7. Клоков М., Десятова-Шостенко Н. РодЧебрец. В кн.: Флора Юго-Востокаевропейской части СССР. Том 6. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1936. – С. 171–178.
  8. Клоков М.В., Шостенко Н.А. Чебрецыевропейской части СССР // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1938. – Т. 3. – С. 107–157.
  9. Клоков М.В., Зоз І.Г. Рід Клейстогенес. У кн.: Флора УРСР. Том 2. – К.: Вид-во АН УРСР, 1940. – С. 196–203.
  10. Основні етапи розвитку рівнинної флори європейської частини СРСР. Л., 1963;
  11. Расоутворення в роді чебреців – Thymus L. на території Радянського Союзу. К., 1973;
  12. Рід реп’яшок в аспекті загальної теорії біологічної диференціації. К., 1978;
  13. Псамофільні флористичні комплекси та території УРСР. К., 1981.