Протягом XVII-XVIII ст. землі Сумщини входили до складу Ніжинського, Прилуцького, Гадяцького й Зіньківського козацьких полків Гетьманщини, Сумського й Охтирського слобідських козацьких полків (Слобожанщина), а межиріччя рр. Клевень і Сейм з початку XVI ст. було окуповане Московщиною і було заселене тамтешніми служилими людьми. Відмінності в побуті, фольклорі, діалектах і народній архітектурі спостерігаються й донині. В ХІХ ст. ці землі входили до складу Чернігівської, Полтавської, Харківської та Курської губерній Російської імперії.

       10 січня 1939 року згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР було утворено Сумську область із центром у м. Суми.

     До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов’язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смілівський, Талалаївський (пізніше повернули Чернігівщині), Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

      Розташована Сумська область в північно-східній частині України. На півночі та сході вона межує з брянською, курською, бєлгородською областями російської федерації, на південному сході, півдні, заході – з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України.

     На день створення площа області складала 24 тис. кв. км з населенням 1707200 чоловік. Кількість населення області станом на 1 січня 2013 р. складала 1143249 осіб. Нині — значно менше.

     За роки існування адміністративно-територіальний поділ області змінювався декілька разів. В основному відбулося укрупнення районів. Так, у 1963 р. в області налічувалося 10 районів (Білопільський, Буринський, Глухівський, Конотопський, Кролевецький, Лебединський, Охтирський, Роменський, Середино-Будський, Сумський), у 1965 р. було відновлено 6 районів (Краснопільський, Липоводолинський, Недригайлівський, Путивльський, Тростянецький, Шосткинський). У цьому ж році населені пункти колишнього Талалаївського району відійшли до Чернігівщини.

    У 1966 р. були створені ще 2 райони: Великописарівський та Ямпільський. З 1966 р. і до 2020 року на території області існувало 18 районів, 15 міст, з них 7 – обласного підпорядкування (Суми, Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка), 20 селищ міського типу, 384 сільради, 1500 сільських населених пунктів.

     Нині (2026 рік) на Сумщині 5 районів (Сумський, Конотопський, Роменський, Охтирський і Шосткинський), в яких 52 громади.

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

УКАЗ

ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР

ПРО УТВОРЕННЯ СУМСЬКОЇ, КІРОВОГРАДСЬКОЇ ТА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ У СКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

 (Відомості Верховної Ради СРСР, 1939, № 1)

Затвердити подання Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки:

1. Про утворення Сумської області з центром у місті Суми.

До складу Сумської області включити: місто Суми, Охтирський, Білопільський, Велико-Писарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Сумський сільський, Тростянецький, Ульяновський, Хотенський та Штепівський райони Харківської області; Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов’язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смілівський, Талалаївський, Хільчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський та Ямпільський райони Чернігівської області; Липово-Долинський і Синівський райони Полтавської області.

2. Про утворення Кіровоградської області з центром у місті Кірове, з перейменуванням міста Кірове на Кіровоград.

До складу Кіровоградської області включити: місто Кіровоград, Аджамський, Олександрійський, Бобринецький, Витязівський, Долинський, Єлизаветградківський, Знам’янський, Кіровоградський сільський, Компаніївський, Новгородківський, Ново-Празький, Петрівський та Устинівський райони Миколаївської області; Велико-Висківський, Добровеличківський, Мало-Висківський, Ново-Архангельський, Ново-Миргородський, Ново-Український, Піщано-Брідський, Рівнянський, Тишківський і Хмелівський райони Одеської області; Олександрівський, Златопільський, Кам’янський, Підвисоцький і Чигиринський райони Київської області; Ново-Георгіївський та Онуфріївський райони Полтавської області.

3. Про утворення Запорізької області з центром у місті Запоріжжя

До складу Запорізької області включити: місто Запоріжжя, Акимівський, Андріївський, Бердянський, Велико-Білозерський, Велико-Токмацький, Василівський, Веселівський, Генічеський, Гуляй-Пільський, Іванівський, Кам’янсько-Дніпровський, Коларовський, Красноармійський, імені В.В. Куйбишева, Люксембурзький, Мелітопольський, Михайлівський, Молочанський, Нижньо-Сірогозький, Ново-Василівський, Ново-Златопільський, Ново-Миколаївський, Оріхівський, Полозький, Приазовський, Ротфронтівський, Сиваський і Чернігівський райони Дніпропетровської області; Велико-Лепетиський і Ново-Троїцький райони Миколаївської області.