Теплого Олекси, чи Теплий Олексій – відоме православне свято, яке припадає на середину березневого місяця. 17 (30) березня вшановується пам’ять Олексія – чоловіка Божого, що жив аскетичним побожним життям. У народі це свято було більш відоме як Теплий Олекса, і пов’язувалося із встановленням тепла та пробудженням природи. Цей день нерідко називають водотоком чи пролитим глечиком, оскільки саме кінець березня знаменується відлигами. Проте пам’ятали, що остаточно земля розмерзнеться лише після першого грому, а це зазвичай відбувається після Благовіщення (25 березня). На теренах нашої країни вважалося, що це свято – другий передвісник весни. Першим таким передвісником є День сорока мучеників, а третій – свято Благовіщення Господнього. Цього дня православні християни не працюють, а в народі вважають, що праця на Теплого Олекси може прогнівити весну.

     Хто ж такий Олексій?

     Історія святого Олексія має свій корінь у селі Волхові, де він народився у XII столітті в родині заможних людей. Проте, за легендою, він відмовився від спадщини, обравши скромний спосіб життя. Розповіді стверджують, що Олексій прожив значну частину свого життя в бідності, присвячуючи себе милосердю та допомозі потребуючим. Святий Олексій помер у 1391 році, і після його смерті багато людей зверталися за молитвами та допомогою. У сучасній епосі Теплий Олексій шанується як покровитель сімейного щастя, милосердя, доброти та смирення, і багато людей звертаються до його молитов та ікон за допомогою.

      Свято Теплого Олексія святкують у зв’язку з українською легендою про старого чоловіка Олексія, який зустрів нічною порою Божу Матір з маленьким Ісусом та Йосипом, що замерзли на шляху. Хоча сам Олексій не був заможним, він надав їм притулок, зігрів та нагодував, щоб вони відпочили від важкого шляху. В Україні з давніх часів відзначають свято Теплого Олекси. Український народ завжди гостинно ставився до мандрівників та жебраків – Божих людей.

       В цей день зранку вбравшись у святкове вбрання, хлібороби вітали одне-одного зі святом весни та становленням тепла. Господині ж, перебирали зерна для посіву яровини.

      Дівчата в українських селах йшли в поле з пирогом та великим клаптем полотна, щоб прикликати весну. Вони клали свої дари на землю та пропонували весні прийняти пригощання та нову обнову. 17 березня наші предки збирали березові бруньки – вважалося, що цього дня вони отримували цілющу силу. На вечерю готували напій з березового соку і меду.

Дівчата шили та вишивали сорочки та потайки від матерів йшли попід церкву і дарували їх жебракам. Такими вчинками можна було накликати до себе старостів. А ще дівчата гадали на нареченого. Для того вони підходили до верби, заплющували очі та навпомацки зривали гіллячку. Довга рівна гілка віщувала високого та стрункого нареченого. Зірвані у такий спосіб гілки освячували та торкалися ними до хлопців. Вважалося, якщо дівчина дрібненько перемеле кусочок верби та підкине його до їжі парубку, що сподобався, то він обов’язково її засватає.

      Саме 17 березня лелеки повертаються з теплих країв. Раніше існував звичай, коли дівчата і діти, так би мовити, «перев’язували дорогу червоним поясом». Перед птахами кидали яскраві хустки, пояси чи вузли з тканини. Вважалося, що коли журавля або лелеки побачать яскравий клаптик матерії, вони покружляють над ним та оселяться поблизу. А лелек завжди вшановували як небесних птахів, які приносять щастя та вдачу. Також є повір’я, що крик журавля весною говорить про швидке настання літа. Також, після Олекси день помітно стає довшим, недарма говорять: «Журавлі принесли полудень».

        Найбільше відзначали цей день пасічники, котрі керувалися давнім правилом: «На Теплого Олекси діставай вулики» (хоча у південних регіонах це вчиняли раніше – на Сорок святих). Робилося це з чисельними молитвами й заклинаннями, які передавалися від діда-прадіда. Виносячи вулики з омшаників, вивішували на пасіці ікони Зосими та Саватія – покровителів бджільництва.

      Окрім власників бджіл, це свято відзначали і рибалки. За повір’ям «на Теплого Олекси риба-щука лід хвостом розбиває». Рано-вранці вони йшли до річки і слухали як тріщить, себто рушиться крига. Вірили, що щуки у цей час вельми кволі, і їх можна впіймати голіруч. Але хто це зробить, «тому увесь рік не бачити улову», бо «хто не почитає святого Олексія – чоловіка Божого, тому риба на руку не піде». Також рибалки знали, що саме з цього часу щуки починають викидати ікру.

      Шанували Теплого Олексу і мисливці. Вони вважали, що в цей день вилазять зі свого лігва ведмеді і йдуть шукати поживи, а на Чернігівщині вірили, що у цей день лисиці переселяються зі старих нір у нові. Протягом трьох днів вони начебто сліпі й глухі – «ходять, як у мареві: їм, бач, кури сняться». Тому мисливці й сподівалися на легку здобич.

       Наші пращури вірили, що саме у це день починає співати вівсянка – маленька бурувата пташка з жовтим черевцем, котра одна із перших починає співати ранньою весною. Якщо із пташкою перегукуватися та запрошувати її до лісу, то рік буде врожайним на гриби та ягоди.

       Одне прислів’я рече: «На святого Олексія крук купається». За повір’ям, ця птаха, скупавши своїх діточок, відпускає їх у самостійне життя, благословляючи, щоб вони чесно жили, щоб «крук крукові очі не довбав».

Свято має не лише релігійне значення, а й глибокі народні корені, пов’язані з безліччю заборон та прикмет.

       Якщо Теплого Олекси буде спокійним та теплим, значить і на Великдень слід чекати теплої погоди. Холодна погода на Теплого Олекси віщувала прохолодну Пасху.

      Наші предки вірили, якщо на це свято день теплий та яскравий, рік буде урожайним. Холодна погода – до довгої затяжної весни.

Якщо ви побачили сережки на ліщині на Теплого Олекси, зима остаточно закінчилася і почалася справжня весна.

       Перший обліт бджіл на Олексія свідчить про великий збір меду.

Шпаки ховаються, а гуси літають дуже високо – варто готуватися до негоди.

Безліч струмків і великі паводки на на Теплого Олекси є передвісниками холодного дощового літа.

     Люди вважали, якщо в домі є новонароджена дитина, в борг давати не можна навіть сіль, оскільки так можна позичити щасливу долю немовляти.

Після Теплого Олекси починалися польові роботи, люди починали сіяти редиску, ячмінь та інші культури.

      Однак, існують і заборони, пов’язані зі святом Олексія, особливо для молодих жінок.

      У цей день краще утриматися від планування віддалених подорожей, оскільки існує ризик нещастя.

      Також, варто уникати жіночого рукоділля, такого як шиття, в’язання або вишивання. Рекомендується утриматися від домашніх справ.

Жінкам з маленькими дітьми не рекомендується виносити з дому хліб або гроші, оскільки вважалося, що це може змінити долю дитини.

Також, 17 березня краще утриматися від поїздок на санях, оскільки існує переконання, що мрії та бажання можуть не здійснитися.