30 січня православна церква вшановує Собор трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоуста.
Свято Трьох святителів (або Собор трьох святителів) було встановлено ще в XI столітті у Константинополі. У той час серед вірян виникла суперечка: хто з трьох великих вчителів Церкви є важливішим – Василій Великий, Григорій Богослов чи Іоанн Золотоуст. Християни розділилися, що загрожувало церковним розколом.
Згідно з переказами, всі три святі з’явилися єпископу Іоанну Євхаїтському і проголосили, що вони рівні перед Богом. Вони наказали встановити спільний день пам’яті, щоб підкреслити єдність віри та зупинити чвари. З того часу 30 січня (за новим стилем) стало символом духовної злагоди.
Василій Великий, Григорій Богослов та Іоанн Золотоуст зробили неоціненний внесок у християнське богослов’я, уклали літургії та залишили по собі сотні праць, які донині є фундаментом православної віри. В українській народній традиції цей день називають “святом сімейної каші” або “днем трьох святих”, коли за великим столом має зібратися вся родина, коли особливу увагу приділяли єдності роду.
У цей особливий день кожен християнин має своє завдання — прокласти шлях до святості, дотримуючись прикладу життя Святих. Особливо важливо наслідувати життя Святих та служити світлом для інших тим, хто носить імена своїх покровителів, таких як Василь, Григорій та Іван.
Три Святителі – Василь Великий, Григорій Богослов та Іван Золотоустий — є особливими заступниками нашої країни, молоді, дітей і кожного із нас. В цей день віряни моляться цим трьом Святим, благаючи у молитвах терпіння та мужності для воїнів, зцілення для хворих, а також заступництва для вдів та сиріт. Вважається, що святі допомагають знайти правильний шлях у житті та примирити тих, хто перебуває у тривалій сварці. Якщо вам вдасться сьогодні залагодити якусь сварку, то вона більше не з’явиться.
На Трисвяття після молитви, зазвичай, збираються в родинному колі та запрошують гостей. Традиційною стравою була обрядова каша, яку заправляли маслом та медом – це мало притягнути достаток.
У народі 30 січня вважався “чоловічим днем”. Господарі намагалися виконувати лише легку роботу біля хати. Заборонялося прясти, шити та в’язати. Будь-яка робота з нитками в цей день вважалася гріхом – вірили, що можна “зашити” очі долі або накликати пожежу. Наші предки вірили, що якщо працювати у цей святковий день, то руки будуть боліти протягом всього року. Також, існував звичай виставляти за поріг старе взуття, щоб відлякати хвороби та біди від оселі. Після обряду таке взуття викидають. А дівчата вражали свого обранця чарами, особливо якщо він не приділяв їм увагу. Це робили так: прикрашали дерева різноколірними стрічками і виголошували ім’я хлопця. Вважали, що неможна повертати борги. Краще відкласти це на інший день, щоб не втратити фінансову удачу.
Так само як і під час будь-якого церковного свята, у свято Трьох Святих заборонено вживати лайки, вести конфлікти, розповсюджувати плітки та виражати злослів’я. Не дозволяється вдягати червоний одяг, оскільки цей колір вважається символом злості, і виявлення її у цей день є несприятливим. Усі, хто посварився, повинні обов’язково помиритися, інакше на їхньому шляху може стояти ворожнеча протягом усього року.
Народі примічали:
- якщо сонце вдень ховається за хмари – скоро почнеться завірюха
- місяць має червонуватий відтінок – до сильного вітру та морозів на весь тиждень
- у саду з’явилися зайці – чекайте на тривалі морози
- сильний вітер – морози будуть швидкими
- дерева вкрилися інеєм – весна буде ранньою та сонячною
- снігурі під вікном щебечуть – до відлиги та мокрого снігу.