Михайло Ситенко– видатний український ортопед – травматолог, доктор медичних наук, професор, директор Українського науково – дослідного інституту ортопедії та травматології в Харкові. Народився у с. Рябушки Лебединського повіту (нині Сумської області). Закінчив медичний факультет Харківського університету у 1910 році і залишився при факультеті для підготовки до професорського звання, працював хірургом у Харківській губернській земській лікарні.

У 1914–1918 роках під час Першої світової війни перебував на військовій службі, був старшим лікарем полку, приділяючи значну увагу правильній організації першої медичної допомоги, організовував навчання солдат та особового складу правилам надання невідкладної медичної допомоги. У 1918 році повернувся до Харкова, де почав працювати у Медичній академії, з 1921 року обіймав посаду головного лікаря Харківського медико – механічного інституту, у 1926 році очолив Науково-дослідний інститут ортопедії та травматології, яким керував до кінця життя. Під керівництвом Михайла Івановича в інституті проведено низку організаційних заходів, спрямованих на покращення якості надання медичної допомоги населенню, створено травматологічну станцію, амбулаторію, діагностичний кабінет.

       Михайло Ситенко завідував першою в Україні кафедрою ортопедії при Харківському інституті удосконалення лікарів, доктор медичних наук (1924), автор 64 наукових праць,засновник і перший редактор журналу «Ортопедия и травматология» (з 1927), Голова Українського товариства ортопедів-травматологів, член – кореспондент Академії наук України (з 1936), заслужений діяч науки України (1936).

       Наукові інтереси Михайла Ситенка стосувалися питань кісткової пластики, вроджених деформацій опорно-рухового апарату, псевдоартрозу, військово-польової хірургії, травматології. Ним розроблено 15 оригінальних оперативних втручань, які увійшли в історію ортопедії під його ім’ям. До речі, за спогадами учнів, Михайло Іванович блискуче володів хірургічною технікою. Недарма, на відзнаку його 50-річчя, учень, професор Б.К. Бабич, подарував ювілярові срібний скальпель. На цьому скальпелі викарбовано слова: «В золотих руках і не золотий ніж стає золотим».

      Перу професора М.І. Ситенка належить 64 наукові роботи з багатьох питань ортопедії та травматології, враховуючи час в який вони були створені  це був значний внесок в медичну галузь.

У 1940 році Український науково-дослідний інститут ортопедії та травматології у м. Харків отримав ім’я Ситенка М. І., а на  будинку де жив учений встановлено меморіальну дошку на честь визначного лікаря.

      У 1965 році Лебединському медичному училищу присвоєно ім’я видатного вченого .