Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.

         Саме цими рядками вірша талановитої  поетеси Ліни Костенко розпочався захід з нагоди Всесвітнього дня поезії у Лебединському краєзнавчому музеї.

        І дійсно, поезія – це музика душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.

    Щоб вшанувати її величність ПОЕЗІЮ, до музею завітав педагогічний колектив Лебединського ЗЗСО І – ІІІ ступенів № 7, начальник відділу культури і туризму Світлана Циханська  та енергійні, талановиті, креативні, закохані в поезію майстрині слова Оксана Мороз, Інна Борисенко та Світлана Бігун.

      Звучали авторські вірші миткинь, які викликали і мрійливу посмішку слухачів, і щем та зажуру. І витала в повітрі думка, як це воно… бути поетом… автором… Ми ніколи не могли, навіть, уявити що це так цікаво!

За кожним віршем стоїть титанічна праця: як мінімум написати і вподобати написане тобою, а як максимум витратитись на саму збірку або знайти спонсорів. На відміну від присутніх поетес, мало хто стає великим і відомим поетом, але багато хто хоча б раз у житті намагався писати вірші. Адже більшості людей далеко не чужі ті емоції, які й спонукають узяти ручку, аркуш паперу (або відкрити замітки у смартфоні) — і почати творити.      Чарівна сила поетичного слова здатна вплинути на будь-кого!