Першим святом, яке розпочинає зимовий цикл свят є Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Воно належить до дванадцяти найбільших, а отже, цього дня забороняється працювати, «щоб не сталася в хаті біда».

        В народі Введення вважається першим зимовим святом, і має цілу вервечку похідних назв: Видення, Введіння, третя Пречиста (перша була 15 серпня, а друга 8 вересня), День полазника тощо. На Волині говорили: «Введення прийде, свят наведе». І дійсно, після 21 листопада йде низка дуже популярних у народі зимових свят: Катерини, Андрія, Варвари, Сави, Миколи, Ганни і, нарешті Різдво, Новий рік та Водохреще.

      На Слобожанщині вірили, що в цей день Бог відпускає на землю праведні душі, аби ті провідали своїх рідних (від того і назва свята «Видення»). Вважалося за великий гріх після Введення і до Благовіщення (25 березня) копати або зрушувати землю, «бо вона спочиває і на літо сили набирається».

       Як уже мовилося, цього дня не працюють. Колись в Україні особливо суворо заборонялося бити на воді прачами білизну та м’яти льон чи коноплі на терницях, «бо можна придушити душу». Взагалі, українські господині спішили потерти коноплі саме до Введення, щоб не накликати на поля бурі та град. Хто ж з якихось причин не впорався з цією роботою, той працював уночі, щоб сусіди не бачили, особливо в тих родинах, де були дочки, «щоб не ославити дівчини на виданні».

       На Поділлі ранком на Введення господині обсипали конопляним насінням своїх корів та мастили маслом вим’я – «щоб давали багато молока». «Аби була густа сметана» – варили з борошна густу киселицю і давали худобі їсти. Щоб ніхто не відібрав «живності», обкурювали годувальниць пахучим зіллям, примовляючи при цьому спеціальну молитву.

        В кожній оселі з нетерпінням і острахом чекали, хто на Введення першим перевідає оселю. Вважалося, якщо першим буде веселий парубок чи статечний чоловік, та ще й при грошах, то в господі цілий рік будуть всі здорові та в достатку. Якщо ж «першим полазником» буде жінка, то це віщувало нестатки та хвороби. Особливо поганою прикметою було, якщо оселю відвідає старенька бабуся. Недоброю ознакою, також,  було приходити за позичкою. Саме тому господині уважно стежили за тим, хто йде до оселі. Таким чином, у цей день намагалися не ходити у гості.

        В деяких регіонах роль першого «полазника» виконував сам господар (або інший член родини чоловічої статі). Вставши рано-раненько, він обходив своє подвір’я і, зайшовши до хати, промовляв щедрі побажання:

– Дай, Боже, добрий день, щобись  худібонька була здорова і я з тобою, моєю жоною, і діточками!

       Якщо ж до хати, випадково, заходив сусід, то його намагалися добре почастувати.

          Традиційно, в кінці листопада випадає і перший сніг. На третю Пречисту матері умивають ним своїх доньок, «щоб личка були білі й чисті, як перший сніг». Також, саме цього дня, дівчаткам починали заплітати коси.       Щоб добре вродила картопля, треба було зробити сніговика і одягти йому на голову старе відро.

      У деяких місцевостях побутував стародавній звичай святити воду. Ввечері йшли до того місця, де зливаються три річки, або набирали воду в трьох криницях і вдома «перепускали» її через вогонь. У народі вірили, що така вода є свяченою і допомагає від усіляких хвороб, нею ж можна, також, відганяти недобрі сили.

       Таким чином, зі святом Введення перегукуються чимало обрядодій, які тою чи іншою мірою близькі до різдвяних чи новорічних.

        Увечері, на Пречисту, діти звертаються до зірниці матері Божої, співаючи:

Зірничко-зірничко, розтвори вічки,

Заходь до хати, лягай з нами спати.

Там, де Пречиста, – на душі чисто.

        Хоч і мовиться, що «Введенські морози ще зими не роблять», але під цю пору стає вже відчутно холодніше, а остигла земля чекає стійкої білої шуби, адже «Третя Пречиста снігом покриває».

         Отже, свято Введення розпочинає зимовий (різдвяно-новорічний) цикл свят та завершує господарський рік з надіями та прогнозами на майбутнє. З цього часу і аж до Стрітення (2 лютого) триває традиційний період перепочинку та громадського дозвілля.

В народі говорили:

• Як буде на Введення в сліду вода, то буде на Юрія (23 квітня) трава.
• Як на Введення буде вода, то влітку буде молоко.
• Як Введення мостить мости, а Микола (6 грудня) забиває гвіздки, то люта зима буде.
• Якщо на Введення тепло, то будуть теплі й усі зимові свята.