Людська природа створена так, що ми завжди прагнемо до особистої свободи й можливості самостійно визначати свою долю. Втім, це прагнення властиве не тільки окремим людям, а й цілим народам, які з різних причин бувають позбавлені власної державності. Незалежне життя України налічує лише 34 роки — незначний в історичному вимірі час. Але для наших співгромадян це ціла епоха, яку розпочав день 24 серпня 1991 року — тоді в залі українського парламенту було ухвалено Акт проголошення незалежності України. З того часу 24 серпня ми кожен рік святкуємо День Незалежності України як визначну подію, що змінила нашу національну свідомість та реалії життя.

       Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. У ХХ столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому правильно вважати, що 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну й економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

    Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет, ухвалену 16 липня 1990-го. А результати Всеукраїнського референдуму, що відбувся 1 грудня 1991 року, стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.

    Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР,

остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Останні роки особливо підкреслили значення цього свята, адже сьогодні Незалежність – це не просто поняття, а право на існування, вибір європейського курсу та щоденна боротьба за свободу і мир у країні.

    Так, напередодні загальнодержавного свята в Лебединському краєзнавчому музеї в рамках спільних заходів з Лебединським міським будинком культури було проведено культурно – мистецький захід «З Україною в серці».

      Ведуча заходу Світлана Бражніченко привітала присутніх з наступаючими святами та зазначила що: «…сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками повинні підносити  її культуру, своїми досягненнями славити її, бути гідними своїх предків, берегти волю і незалежність України, поважати свій народ і його мелодійну мову».

Екскурс в історію здійснив історик, краєзнавець Ігор Білоножко.

    Лунали патріотичні пісні у виконанні солістів міського будинку культури Марини Зініної та

Сергія Касьянова, а кожне слово наче стало акордом прослави нашої рідної України, молитвою за її Перемогу та кращу долю, ознакою того, що «згинуть наші воріженьки, як роса на сонці».

    Натхненно звучав авторський вірш  талановитої, креативної, відомої поетеси Лебединщини, авторки збірки «На крилах любові» Інни Борисенко.

     Під час заходу хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять наших Героїв, захисників та захисниць, які віддали своє життя за суверенність та незалежність України.

      У цей святковий день пам’ятаймо: ніхто крім нас не побудує заможну європейську Україну, бо це наша земля і лише ми відповідальні за її розквіт.