Пісню ту візьму собі на спомин…

4 березня — день народження Володимира Івасюка, геніального композитора та співака, який зробив українську естраду відомою на весь світ. За фахом медик, а за покликанням — скрипаль, піаніст, віолончеліст, гітарист і автор пісень, які він відмовлявся писати російською мовою. Володимир Івасюк – талант, що вилився в шедеври української сучасної пісні, які вже багато років звучать і в Україні, і в усьому світі. Один із основоположників української естрадної музики. Автор славнозвісної «Червоної рути», понад 100 пісень, 53 інструментальних творів і музики до двох вистав. Музика – це був він сам…

      Пісні Івасюка переживають нову хвилю популярності. Упродовж останніх років українці перевідкривають його постать для себе, твори композитора вчергове набувають актуальності й стають трендами в соціальних мережах, звучать по-новому в особистих плейлистах і діджей-сетах, якими Україну представляють за кордоном.

     Цього дня в Лебединському краєзнавчому музеї в рамках спільних заходів з Лебединським міським будинком культури відбулася творча зустріч пам’яті Володимира Івасюка. Послухати відомі різним поколінням, такі милі серцю, приємні душі пісні зібрались представники місцевих громадських об’єднань «Надвечір’я», «Фенікс», депутати та просто фанати.

    Традиційно, присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих захисників і захисниць України.

    Якими ж вони були насправді — життя і смерть Володимира Івасюка? Про це частково (про життя і творчість) розповіла ведуча заходу Марина Зініна. Лунали знайомі всі присутнім пісні молодості з  репертуару Івасюка у виконанні солістів Лебединського будинку культури: Марини Зініної, Ірини Балаби, Сергія Касьянова та народного аматорського вокального ансамблю «Оксамитові зорі».