Це одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу.     На згадку про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан свято Богоявлення в народі називають Водохреща, або Йордан Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Тоді з неба зазвучав голос, який промовив: “Це Син Мій Улюблений, в Ньому Моє задоволення”.Звідси й пішла традиція хрещення у воді, а свято називають Богоявлення.
    Основною і найважливішою традицією свята є освячування води.

Уранці на Водохреща відбувається церковна служба, а потім хресний хід до річки чи ставка, де священик святить воду в ополонці. Ополонку часто вирубують у формі хреста («йордан») і льодовий хрест ставлять поруч – цей звичай зберігся ще з дохристиянських часів, коли хрест символізував Сонце. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

На березі річки біля льодового хреста відбувається ще одне нетривале святкове богослужіння. Священик святить воду в ополонці, занурюючи туди хрест під спів хору. Освячену воду набирають додому, бо вона зберігає свої властивості протягом усього року. Найбільш яскравою традицією Водохреща залишається, звісно ж, купання в ополонці. Багато людей переконані, що на Йордана вода набуває особливих властивостей, відбувається очищення душі і тіла, людина стає ближчою до Бога.  Кажуть, що хрещенська вода творить дива, тож застудитися в цей святий день неможливо. Навпаки, вода дарує здоров’я на весь рік. А от прати, ворожити, важко працювати чи дарувати надто дорогі подарунки на Водохреща – не прийнято!

     Святковий обід на Йордан починається саме з освяченої води. Хрещенська вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб. Священики акцентують увагу на тому, що Бог не творить чудес там, де людина їх очікує просто з цікавості, без щирого наміру скористатися ними задля власного спасіння. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків.
     Свяченою водою господар дому окропляв всіх, хто є присутнім в оселі, примовляючи: «Дай нам, Боже, і на той рік діждати!». Далі окропляв господу – все, що в домі й навколо дому, а також худобу, окрім свиней та курей. За господарем-батьком ходив хтось із дітей – хлопчик чи дівчинка. Яке місце батько покропив водою, на тому місці, вслід за ним, дитина писала крейдою хрест. В хаті хрести писалися на дверях, вікнах, на столі, скрині, на посуді – скрізь. Після цих магічних дій родина сідала за стіл. Залишки вечері віддавали свійським тваринам. Кутю, яка залишалася після вечері, виносили курям – «щоб добре плодилися». По вечері всі члени сім’ї клали використані ложки в одну тарілку, а поверх них клали хліб – на добрий урожай.

На Богоявлення закінчували колядувати і влаштовували «розколяду» або «розщедрування» чи «розмеланки» – святкові вечорниці всіх колядників, де вони згадували, як святкували, грали, танцювали. Застілля організовували на гроші, що залишились від колядування.

    На Богоявлення зазвичай приходять найлютіші морози. Їх так і називають – хрещенські. Опісля ж морози вже не страшні. Тому кажуть «Тріщи не тріщи – минуло Водохреща».