7 січня, на другий день Богоявлення або Хрещення Господнього християни святкують Собор Предтечі та Хрестителя Господнього св. Івана Хрестителя. За церковною традицією другий день великого свята завжди є днем того, хто причетний до цього свята.
Цілком логічним є те, що Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана відзначається наступного дня після Водохрещ. За християнськими переказами, святий Іван Предтеча був посланий Богом, щоб допомогти людям приготуватися до приходу Ісуса Христа. Цього дня ще забороняється важка та відповідальна робота, адже це ще й післясвято двунадесятого свята – Богоявлення.
У народі це невеличке святце називалося просто Івана Предтечі (Предтеча означає «попередник») чи Посвятки, адже пов’язувалося з остаточним завершенням різдвяно-новорічних святок. Вони були наповнені цікавими традиціями, веселими розвагами та старовинними обрядодіями. З цього приводу прикро жартували: «Прийшов Іван Предтеча – та й забрав свята на плечі».
Іван Хреститель своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: “Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом” (Мк. 1, 7-8).
Іван народився в родині священика Захарії та Єлисавети, коли вони були у похилому віці й уже не сподівалися мати дітей. Предтеча – попередник. Святий Іван був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з’явлення Ісуса Христа. Іван Хреститель своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад святого життя.
Сумно, але три найбільших зимових свята – Різдво, Новий рік та Водохрещі, – завершилися. У цей день виносили з хати обрядові сіно та солому, а також знімали різдвяно-новорічні прикраси: павуки, голуби, їжачки тощо. Сіно, в якому стояв горщик з кутею («ясла») зберігали у клуні, роблячи з нього потім кубло для квочок. Солому, яка була протягом свят під столом, віддавали худобі, як і залишки обрядового хлібу та пирогів, «щоб скотина плідна була».
Оскільки з цього дня знімалася заборона ходити до шинку чи корчми, селяни вперше за довгий час сходилися до цих закладів, де влаштовували гучне але продуктивне застілля, адже за ним вирішувалися нагальні господарські справи громади. За два тижні святок у господарствах зібралося чимало нагальної роботи. Тому у народі примовляли: «Після Івана Предтечі хто не робить, того б’ють у плечі».
В народі примічали:
- якщо в цей день іде дощ, або ж стоїть туман, то буде багатий урожай хліба;
- ясний день пророкує посушливу погоду влітку;
- холоди почалися і тримаються тиждень – відразу за ними буде відлига;
- вранці на деревах лежить іній – буде врожай зернових;
- заметіль означає, що на Масницю будуть вітри і сильний сніг;
- повний місяць до повенів навесні;
- морози стоять — незабаром прийде відлига;
- туман — добре вродять зернові;
- холодна та ясна погода — літо буде посушливим;
- сніжно і похмуро — чекайте на великий урожай.
В народі вірили, що цього дня не слід давати і брати в борг і перераховувати дрібні гроші – можеш опинитися на “мілині”, а також приймати подарунки від незнайомих людей. Водночас. відмовляти в проханнях рідним теж не варто. На Івана Хрестителя заборонена будь-яка важка робота по господарству.
Розпорощавшись із зимовими святами, люди вже чекали на теплу пору року, а передусім чекали переш «весняне» свято – Стрітення (2 лютого). Казали: «На Хрестителя зима про весну звістку подає».